акцентувати
акцентува́ти
(від лат. accentuo – наголошую)
1. Виразно вимовляти, з наголосом, підкресленням.
2. Виділяти підсиленням окремий звук або акорд.
3. Переносно – звертати, зосереджувати увагу.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- акцентувати — акцентува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
- акцентувати — Наголошувати, підкреслювати, робити акцент <�наголос>, звертати увагу. Словник синонімів Караванського
- акцентувати — Наголошувати, наголосити, понаголошувати, підкреслювати Словник чужослів Павло Штепа
- акцентувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. і без додатка, 1》 лінгв. Ставити наголос; наголошувати. || муз. Вирізняти окремий звук або акорд, посилюючи його звучання. 2》 перен. Висувати на перший план, підкреслювати яку-небудь думку у висловлюванні, повідомленні; наголошувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- акцентувати — АКЦЕНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док. 1. що, лінгв. Ставити наголос; наголошувати. Ті хурмани, що хурами заробляють у Щавниці, .. акцентують слова трохи по-польському, вдаряючи на передостанній склад (І. Нечуй-Левицький). 2. що, муз. Словник української мови у 20 томах
- акцентувати — НАГОЛО́ШУВАТИ що (силою голосу або підвищенням тону виділяти склад у слові), АКЦЕНТУВА́ТИ заст., лінгв. — Док.: наголоси́ти, акцентува́ти. Словник синонімів української мови
- акцентувати — Акцентува́ти, -ту́ю, -ту́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- акцентувати — АКЦЕНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. і без додатка. 1. лінгв. Ставити наголос; наголошувати. Ті хурмани, що хурами заробляють у Щавниці,.. акцентують слова трохи по-польському, вдаряючи на передостанній склад (Н.-Лев., II, 1956, 410); // муз. Словник української мови в 11 томах
- акцентувати — рос. акцентировать (латин. accentuo — наголошую) — 1. Виразно вимовляти, наголошувати, виділяти. 2. Переносно — звертати, наголошувати, особливо зос-реждувати увагу на чомусь. Eкономічна енциклопедія