апатія

БАЙДУ́ЖІСТЬ до кого-чого і без додатка (відсутність зацікавлення), БАЙДУ́ЖІСТЬ рідше, ІНДИФЕРЕНТНІСТЬ книжн., ІНДИФЕРЕНТИ́ЗМ книжн.; ЗБАЙДУЖІ́ННЯ, ЗНЕОХО́ТА розм., ЗНЕОХО́ЧЕННЯ розм. (втрата зацікавлення); АПА́ТІЯ (байдужість, млявість, в'ялість); БЕЗПРИ́СТРАСНІСТЬ (відсутність почуттів, пристрастей); ПРОХОЛО́ДНІСТЬ розм. (у ставленні до кого-, чого-небудь); НЕУВА́ГА, НЕУВА́ЖНІСТЬ, НЕУВА́ЖЛИВІСТЬ рідше (до кого-чого — відсутність належної уваги до когось, чогось); ЗНЕВА́ГА підсил, ПРЕЗИ́РСТВО підсил. (до чого — повна байдужість до того, що іншим зовсім не байдуже). Мати.. була.. здивована з його байдужості до любимої (улюбленої) справи та з неуваги до материної турботи (Ю. Яновський); Крадіжки, неслухняність, п'янство, байдужність, вбивство душі і тіла густою хмарою нависали над головами (М. Коцюбинський); Серед звичайних російських громадян усяких напрямків панує повнісінький індиферентизм до Галичини (М. Драгоманов); Вона (осінь) закриває перспективи, відбиває ясність, оживлює сумніви та знеохоту (І. Франко); Вона й собі стала якось проворніша й веселіша і вийшла з своєї звичайної апатії (І. Нечуй-Левицький); — Роздягайсь, — сказав Артем, трохи здивований неуважністю матері до гостя, але не догадуючись про причину (А. Головко); В інших камерах було інакше. Тут поруч зі смертю буяло життя — сумне, інколи веселе, а в цілому повне презирства і зневаги до смерті (Ю.Збанацький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. апатія — апа́тія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. апатія — Психологічний стан людини, що характеризується її байдужістю до самої себе, до того, що відбувається навколо неї, і супроводжується пониженою активністю і негативними емоційними переживаннями. англ. apathy; нім. Apathie f=, …thi / en; угор. apatia; рос. апатия. Словник із соціальної роботи
  3. апатія — Байдужість, млявість, відсутність життя < всі мож. пох. від АПАТИЧНИЙ. Словник синонімів Караванського
  4. апатія — Зневіра, байдужість Словник чужослів Павло Штепа
  5. апатія — -ї, ж. Стан байдужості, млявості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. апатія — АПА́ТІЯ, ї, ж. Стан байдужості, млявості. Вона й собі стала якось проворніша й веселіша і вийшла з своєї звичайної апатії (І. Нечуй-Левицький); Поганий день: не то щоб скучно, а якась апатія, пригнобленість (М. Словник української мови у 20 томах
  7. апатія — апа́тія (від грец. άπάθεια – нечутливість) 1. Одне з основних понять етики стоїцизму, що передбачає повне звільнення душі від пристрастей. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. апатія — Апа́тія, -тії, -тією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. апатія — АПА́ТІЯ, ї, ж. Стан байдужості, млявості. Вона й собі стала якось проворніша й веселіша і вийшла з своєї звичайної апатії (Н.-Лев., IV, 1956, 67); Поганий день: не то щоб скучно, а якась апатія, пригнобленість (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  10. апатія — рос. апатия (грец. apatheia — нечутливість) — 1. Хворобливий стан, який характеризується байдужим ставленням до навколишнього, зникненням зовнішніх проявів емоційних реакцій. 2. Переносно-цілковита байдужість. Eкономічна енциклопедія