багатшати

ЗБАГА́ЧУВАТИСЯ (ставати багатим, заможним), БАГАТІ́ТИ, БАГАТІ́ШАТИ (БАГА́ТШАТИ), ЗАМО́ЖНІТИ, НАЖИВА́ТИСЯ (легким, нетрудовим шляхом, за рахунок кого-, чого-небудь). — В кого є золото, той пошану і владу має. Отже, підтримаємо лозунг — збагачуватись!.. (М. Руденко); — Без парового млина слободі нашій ніяк не можна обійтися, а залишити його й надалі Шумейкові теж не можна. Наживається він, багатіє (А. Шиян); Багатішала військова скарбниця від торговельного мита й плати за переїзд через мости (З. Тулуб); (Демко:) Чим більш чоловік багатшає, тим дурнішим робиться... (М. Кропивницький). — Пор. розбагаті́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. багатшати — бага́тшати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. багатшати — -аю, -аєш, недок. Ставати багатшим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. багатшати — БАГА́ТШАТИ, аю, аєш, недок. Те саме, що багаті́шати. А дід собі багатшає та й багатшає (Ганна Барвінок); Київ все густіше заселявся і багатшав, підносився як центр українського православ'я (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. багатшати — див. багатіти Словник синонімів Вусика
  5. багатшати — Бага́тшати, -тшаю, -тшаєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. багатшати — БАГА́ТШАТИ, аю, аєш, недок. Ставати багатшим. А дід собі багатшає та й багатшає (Барв., Опов.., 1902, 195). Словник української мови в 11 томах
  7. багатшати — Багатшати, -шаю, -єш гл = багатіти. Словник української мови Грінченка