1. Словник синонімів української мови

багатій

БАГА́Ч (той, хто має багатство), БАГАТІ́Й, БАГА́ТИЙ, БАГАТИ́Р розм., СИ́ТИЙ перев. мн., ТОВСТОСУ́М розм., ТОВСТОПУ́ЗИЙ зневажл., ДУ́КА заст., ДУКА́Р заст., ДУКА́Ч заст., КАПІТАЛІ́СТ розм., жарт.; КРЕЗ (про надзвичайно багату людину). Був у нашому селі, розказують люди, один дядько, Федір Смик: двісті колодок пасіки, п'ять пар волів, п'ятнадцять десятин землі. Одне слово — багач (Григорій Тютюнник); Та біда простим родинам: на землі чудовій тій був господарем єдиним ненажерний багатій (М. Упеник); — У їх нема ні вбогих, ні багатих, так на те ж вони запорожці, козаки над козаками (П. Куліш); Он двір стоїть багатиря гладкого, Неначе городок; чого нема у нього? Будинок і садок (Л. Глібов); Війна, війна... І все за ситих, що нашу кров віками п'ють (В. Сосюра); Майєрсу було, мабуть, соромно за свого товстосума. Він був справжній вчений, закоханий в науку. Йому хотілось відвернути розмову (О. Довженко); — Якщо не візьметься (за будівництво) казна, — говорив уже Іван Тимофійович майже весело, — розворушу, стрясону наших ледачих степових крезів (О. Гончар).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. багатій — багаті́й іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. багатій — І БАГАТИР, багач, з. дука, дукар, дукач, о. золотий <�грошовий> мішок, жм. капіталіст; тлк. БАГАТИР, флк. вернидуб, вернигора, ломус. Словник синонімів Караванського
  3. багатій — -я, ч. Те саме, що багач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. багатій — БАГАТІ́Й, я́, ч. Те саме, що бага́ч. Багатії, бач, раділи. Що багатше стали (Т. Шевченко); Проти царів, проти багатіїв і духівництва .. його [Шота Руставелі] поезії люті! (П. Тичина); Хутір .. належав колись багатієві Карпові Куксі (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах
  5. багатій — див. багатий Словник синонімів Вусика
  6. багатій — Багаті́й, -тія́, -тіє́ві, -тіє́м, -ті́ю! -тії́, -тії́в, -тія́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. багатій — БАГАТІ́Й, я́, ч. Те саме, що бага́ч. Багатії, бач, раділи. Що багатше стали (Шевч., II, 1953, 51); Проти царів, проти багатіїв і духівництва.. його [Шота Руставелі] поезії люті! (Тич., III, 1957, 61); Хутір.. належав колись багатієві Карпові Куксі (Донч., І, 1956, 67). Словник української мови в 11 томах