багатій

І БАГАТИР, багач, з. дука, дукар, дукач, о. золотий <�грошовий> мішок, жм. капіталіст; тлк. БАГАТИР, флк. вернидуб, вернигора, ломус.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. багатій — багаті́й іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. багатій — -я, ч. Те саме, що багач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. багатій — БАГАТІ́Й, я́, ч. Те саме, що бага́ч. Багатії, бач, раділи. Що багатше стали (Т. Шевченко); Проти царів, проти багатіїв і духівництва .. його [Шота Руставелі] поезії люті! (П. Тичина); Хутір .. належав колись багатієві Карпові Куксі (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах
  4. багатій — див. багатий Словник синонімів Вусика
  5. багатій — БАГА́Ч (той, хто має багатство), БАГАТІ́Й, БАГА́ТИЙ, БАГАТИ́Р розм., СИ́ТИЙ перев. мн., ТОВСТОСУ́М розм., ТОВСТОПУ́ЗИЙ зневажл., ДУ́КА заст., ДУКА́Р заст., ДУКА́Ч заст., КАПІТАЛІ́СТ розм., жарт.; КРЕЗ (про надзвичайно багату людину). Словник синонімів української мови
  6. багатій — Багаті́й, -тія́, -тіє́ві, -тіє́м, -ті́ю! -тії́, -тії́в, -тія́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. багатій — БАГАТІ́Й, я́, ч. Те саме, що бага́ч. Багатії, бач, раділи. Що багатше стали (Шевч., II, 1953, 51); Проти царів, проти багатіїв і духівництва.. його [Шота Руставелі] поезії люті! (Тич., III, 1957, 61); Хутір.. належав колись багатієві Карпові Куксі (Донч., І, 1956, 67). Словник української мови в 11 томах