байдуже
БА́ЙДУ́ЖЕ (не виявляючи інтересу), БАЙДУ́ЖНО рідше, БАЙДУ́ЖО рідше, БАЙДУ́ЖКИ розм., ІНДИФЕРЕ́НТНО книжн., БАЙДУ́ЖЛИВО рідко, ВІДЧУ́ЖЕНО підсил.; АПАТИ́ЧНО, ЗБАЙДУЖІ́ЛО, БЕЗПРИ́СТРАСНО, ПРОХОЛО́ДНО розм.; НЕУВА́ЖНО, НЕУВА́ЖЛИВО. — Чого вам? — спідлоба, зовсім байдуже, поглянула і знову насурмонилась (М. Стельмах); Воли стоять спокійно й байдужно ремиґають, ніби не звертаючи жаднісінької уваги на вештання й ярмарковий гармидер (І. Нечуй-Левицький); Зорі мерехтіли високо й байдужо (Ю. Смолич); Відповзла (жінка) од пожарища, дихнула на повні груди і почала байдужки спостерігати, як стрибає вогонь з вікна до стріхи (І. Шаповал); — Як можна так індиферентно ставитись до свого здоров'я? — зовсім розхвилювався Валентин Модестович (Ю. Шовкопляс); Вона й привіталася, і снідання подала, .. та все якось наче недбайливо, якось байдужливо (Марко Вовчок); В залі хтось апатично співав під акомпанемент рояля (П. Панч); — Що? — спитала вона неуважно. А потім наче повернулася здалеку, де блукала думкою, всміхнулась: — Ще навчишся, я тебе навчу (Є. Гуцало).
БА́ЙДУ́ЖЕ (у знач. предик. — не має значення, неважливо), БАЙДУ́ЖКИ розм., ОДНА́КОВО, ВСЕ ОДНО́ (УСЕ́ ОДНО́), ДАРМА́ розм., НЕВА́ЖНО розм., СІ́ЛЬКІСЬ (СІ́ЛЬКОСЬ) заст., ЧХА́ТИ підсил. розм., НАЧХА́ТИ підсил. розм., ПЛЮВА́ТИ підсил. розм., НАПЛЮВА́ТИ підсил. розм.; НІЧО́ГО розм. (не заважає, не має значення). Байдуже, хто говорить (М. Коцюбинський); — Не холодно, Блаженко? — питається старший лейтенант. — Байдужки (О. Гончар); — А хіба тобі не однаково, в якій бригаді працювати? — дивується Петро Іванович (М. Ю. Тарновський); Мені все одно, що воно там написано, бо я його незугарна прочитати (І. Нечуй-Левицький); Настрій у мене був піднесений, хоч сани і не чекали мене біля двору. Дарма, якось доберусь (О. Гуреїв); — Та звідки ви взяли? — Гудзій розвів руками. — Неважно (А. Головко); — Хоч, може, і не буду більше членствувати, та сількісь: Веселий Кут у дві тисячі десятин хоч кого заспокоїть навіки (Панас Мирний); — Треба знати, з ким ведешся. Ви думали, чим мені сподобалися? Що професор? Начхати! (П. Загребельний); — Це, знаєте, зовсім не входить в наші плани. Будь інший час — тоді що! Наплювать (Г. Хоткевич); Йому нічого, а Маланці горе велике (М. Коцюбинський).
БА́ЙДУ́ЖЕ (у знач. предик., кому до кого-чого — не цікавить, не обходить кого-небудь щось), БАЙДУ́ЖКИ розм., ДАРМА́ розм. А сволок — все йому байдуже, Усе дарма, чого тужить (Л. Глібов); Досадно й на свекруху, що їй все байдужки, .. сидить, наче нічого нема (Грицько Григоренко).
Значення в інших словниках
- байдуже — (без зацікавлення) знехотя, байдужливо, безпристрасно// з холодком, хоч вовк траву їж, хоч трава не рости, як з гуски вода. Словник синонімів Полюги
- байдуже — ба́йду́же прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- байдуже — (у знач, безос. прис; не цікавить, не обходить кого-небудь, щось) хоч трава не рости; хоч вовк траву їж; (нічого не варто, ніщо не лякає) море по коліна (по коліно) кому, для кого; (ніщо не впливає) як (мов) з (із) гуски вода; (зовсім байдуже комусь... Словник фразеологічних синонімів
- байдуже — (робити) знехотя, холодком, АПАТИЧНО, р. байдужно, байдужки, байдужливо, (ставитися) недбало, безпристрасно; (кому) все одно, однаково, ні гірко ні солодко, ні холодно ні жарко, хоч би що, і за вухом не свербить, ок. кисло кому в борщ; байдужісінько. Словник синонімів Караванського
- байдуже — [байдужеи] присл. Орфоепічний словник української мови
- байдуже — 1》 Присл. до байдужий 1). 2》 у знач. присудк. сл. Все одно, однаково, не має значення. 3》 у знач. присудк. сл., кому до кого, до чого, про кого, про що. Не цікавить, не обходить кого-небудь щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- байдуже — БА́ЙДУ́ЖЕ. 1. Присл. до байду́жий 1. Вставав [Лазар] серед ночі і йшов на роботу, байдуже, холодно, без цікавості (М. Коцюбинський); Що людям до жалю чужого?... Словник української мови у 20 томах
- байдуже — Байдуже ракові у якім горшку його варять. При великій утраті, про малу не дбається. Зрубаній голові, байдуже за чубом. За великої кривди не дбається про малу. Байдуже ракові, в якім глеку його варили. Байдуже ракові, в якім горшку будуть його варити. При великій втраті не журяться за малу. Приповідки або українсько-народня філософія
- байдуже — син. все одно: до лампочки, до фені, коленіарно, паралельно, по барабану, попейболу, пополам, пофіґ, рожево-малиново, по цимбалах, по шарабану, фіолетово. Словник жарґонної лексики української мови
- байдуже — Ба́йду́же, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- байдуже — БА́ЙДУ́ЖЕ. 1. Присл. до байду́жий 1. Вставав [Лазар] серед ночі і йшов на роботу, байдуже, холодно, без цікавості (Коцюб., II, 1955, 199); Що людям до жалю чужого? — Одні позіхали, байдуже мовчали, А другі тікали від нього (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- байдуже — Байдуже нар. Безразлично, нужды нѣтъ, и горя мало, все равно. Недоля жартує над старою головою, а йому байдуже. Шевч. Байдуже паски, аби порося! Ном. № 7280. Умер батько — байдуже, вмерла мати — байдуже, умер милий чорнобривий, — та й стало жаль дуже. Словник української мови Грінченка