байдужніти

ЗБАЙДУЖІ́ТИ (втратити інтерес, стати байдужим до кого-, чого-небудь), ЗБАЙДУЖНІ́ТИ рідше, ПОГА́СНУТИ підсил., ЗНЕОХО́ТИТИСЯ розм.; ОГРУБІ́ТИ, ОЧЕ́РСТВІ́ТИ, ОТУПІ́ТИ (внаслідок несприятливих життєвих обставин); ПЕРЕСИ́ТИТИСЯ (через надмірне задоволення потреб, бажань). — Недок.: байдужі́ти, байдужні́ти, погаса́ти, знеохо́чуватися, переси́чуватися. Даремно він тоді збайдужів до неї (О. Гуреїв); Я вже ні фальшу, ні правди не чула, я погасла (Леся Українка); Чоловік з нудьги зовсім занепав здоров'ям, отупів якось, нічого йому не страшно, не боязко (Марко Вовчок); Можучи заспокоювати всі свої низькі апетити, які тільки були доступні його нерозвитій (нерозвиненій) душі, він швидко пересичувався і починав нудитись (І. Франко). — Пор. 1. охоло́нути.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. байдужніти — байдужні́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. байдужніти — -ію, -ієш, недок. Ставати байдужим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. байдужніти — БАЙДУЖНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Ставати байдужним. Я ані не чув про неї, ані не мав змоги бачитись з нею, тим більше, що сам, як здавалось мені, я чи не байдужнів до неї (О. Кобилянська). Словник української мови у 20 томах
  4. байдужніти — БАЙДУЖНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Ставати байдужним. Я ані не чув про неї, ані не мав змоги бачитись з нею, тим більше, що сам, як здавалось мені, ячи не байдужнів до неї (Коб., III, 1956, 89). Словник української мови в 11 томах