байдужо
БА́ЙДУ́ЖЕ (не виявляючи інтересу), БАЙДУ́ЖНО рідше, БАЙДУ́ЖО рідше, БАЙДУ́ЖКИ розм., ІНДИФЕРЕ́НТНО книжн., БАЙДУ́ЖЛИВО рідко, ВІДЧУ́ЖЕНО підсил.; АПАТИ́ЧНО, ЗБАЙДУЖІ́ЛО, БЕЗПРИ́СТРАСНО, ПРОХОЛО́ДНО розм.; НЕУВА́ЖНО, НЕУВА́ЖЛИВО. — Чого вам? — спідлоба, зовсім байдуже, поглянула і знову насурмонилась (М. Стельмах); Воли стоять спокійно й байдужно ремиґають, ніби не звертаючи жаднісінької уваги на вештання й ярмарковий гармидер (І. Нечуй-Левицький); Зорі мерехтіли високо й байдужо (Ю. Смолич); Відповзла (жінка) од пожарища, дихнула на повні груди і почала байдужки спостерігати, як стрибає вогонь з вікна до стріхи (І. Шаповал); — Як можна так індиферентно ставитись до свого здоров'я? — зовсім розхвилювався Валентин Модестович (Ю. Шовкопляс); Вона й привіталася, і снідання подала, .. та все якось наче недбайливо, якось байдужливо (Марко Вовчок); В залі хтось апатично співав під акомпанемент рояля (П. Панч); — Що? — спитала вона неуважно. А потім наче повернулася здалеку, де блукала думкою, всміхнулась: — Ще навчишся, я тебе навчу (Є. Гуцало).
Значення в інших словниках
- байдужо — ба́йду́жо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- байдужо — присл. Те саме, що байдуже 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- байдужо — БАЙДУ́ЖО, присл. Те саме, що ба́йду́же 1. Слова ті бринять зовсім не так байдужо, як звичайна розмова (Леся Українка); Очі її [Олі] були червонуваті, дивилися якось байдужо (В. Винниченко); Минали його байдужо, бо таких, як він, .. було тут багато (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
- байдужо — БАЙДУ́ЖО, присл. Те саме, що ба́йду́же 1. Слова ті бринять зовсім не так байдужо, як звичайна розмова (Л. Укр., III, 1952, 476); Минали його байдужо, бо таких, як він,.. було тут багато (Гончар, Таврія.., 1957, 676). Словник української мови в 11 томах