баклага
ФЛЯ́ГА (похідна посудина для рідини), ФЛЯ́ЖКА, БАКЛА́ГА (БОКЛА́ГА), БАКЛАГ (БОКЛА́Г), МАНІ́РКА (з кришкою, що служить за склянку). Кожен з курсантів був нав'ючений повною викладкою, з флягою, протигазом, з достатнім запасом патронів (О. Гончар); Вірочка підносила до його посинілих сухих вуст алюмінієву фляжку з поруділою болотною водою (Ю. Збанацький); В сніданок перекусили, напилися з баклаги теплої води, поїхали далі (Григорій Тютюнник); Він поклав у торбу дві товстенні книги.., папушу тютюну, вінок цибулі, книша, баклаг з оковитою (О. Ільченко); Боярські слуги від півночі звивалися, приготовляючи для гостей їду на цілий день, наповнюючи шипучим медом і яблучником подорожні боклаги (І. Франко); Він зупинився біля криниці, набрав у боклаг води, напоїв коня (О. Стороженко); Старий служивий простягає манірку, в якій збереглося трохи теплої, несмачної, але такої жаданої води (П. Кочура).
Значення в інших словниках
- баклага — бакла́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- баклага — Пляшка Словник чужослів Павло Штепа
- баклага — боклага, -и, ж. Невелика дерев'яна або металева плоска посудина, барило для зберігання води або іншої рідини. || Невелика металева, сплюснута з боків пляшка, яку носять при поясі у походах. Великий тлумачний словник сучасної мови
- баклага — БАКЛА́ГА, БОКЛА́ГА, и, ж. Невелика дерев'яна, керамічна або металева плоска дорожня посудина, барило для зберігання води або іншої рідини. Потяг Охрім з двома баклагами до криниці (Г. Квітка-Основ'яненко); Цибулько, не мовивши слова, поставив баклагу (А. Словник української мови у 20 томах
- баклага — див. баклажка Словник синонімів Вусика
- баклага — бакла́га (від тат. баклак – посудина для води) невелика дорожня посудина, яку носять на ремені. Словник іншомовних слів Мельничука
- баклага — БАКЛА́ГА, БОКЛА́ГА, и, ж. Невелика дерев’яна або металева плоска посудина, барило для зберігання води або іншої рідини. Потяг Охрім з двома баклагами до криниці (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах