баклага

бакла́га

боклага, -и, ж.

Невелика дерев'яна або металева плоска посудина, барило для зберігання води або іншої рідини.

|| Невелика металева, сплюснута з боків пляшка, яку носять при поясі у походах.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. баклага — бакла́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. баклага — Пляшка Словник чужослів Павло Штепа
  3. баклага — БАКЛА́ГА, БОКЛА́ГА, и, ж. Невелика дерев'яна, керамічна або металева плоска дорожня посудина, барило для зберігання води або іншої рідини. Потяг Охрім з двома баклагами до криниці (Г. Квітка-Основ'яненко); Цибулько, не мовивши слова, поставив баклагу (А. Словник української мови у 20 томах
  4. баклага — див. баклажка Словник синонімів Вусика
  5. баклага — бакла́га (від тат. баклак – посудина для води) невелика дорожня посудина, яку носять на ремені. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. баклага — ФЛЯ́ГА (похідна посудина для рідини), ФЛЯ́ЖКА, БАКЛА́ГА (БОКЛА́ГА), БАКЛАГ (БОКЛА́Г), МАНІ́РКА (з кришкою, що служить за склянку). Кожен з курсантів був нав'ючений повною викладкою, з флягою, протигазом, з достатнім запасом патронів (О. Словник синонімів української мови
  7. баклага — БАКЛА́ГА, БОКЛА́ГА, и, ж. Невелика дерев’яна або металева плоска посудина, барило для зберігання води або іншої рідини. Потяг Охрім з двома баклагами до криниці (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах