1. Словник синонімів української мови

баляндрасник

БАЛАКУ́Н розм. (той, хто любить поговорити, балакуча людина), ГОВОРУ́Н розм., ЛЕПЕТУ́Н розм., ЛОПОТУ́Н розм. рідше, ЛЕПЕ́ТЯ діал.; БАЛЯНДРА́СНИК розм., БАЛАГУ́Р розм. рідше (той, хто любить багато говорити, пересипаючи мову жартами); ТОРОХТІ́Й розм. (той, хто говорить багато, безперестанку й швидко); ЩЕБЕТУ́Н розм., ЦОКОТУ́Н розм. рідше (перев. про дітей — той, хто багато і жваво говорить). Це був вгодований справник, ..весельчак і балакун для знайомих і Каїн для підлеглих (О. Довженко); Щастя жіноче не в багатослів'ї, не в красномовстві тих говорунів, які упадають за жінками (І. Цюпа); "А може, щось і вийшло би з цього", — задумався на мить Мирон, обережно йдучи далі, але згадав, який Полікарп лепетун, то й собі рукою махнув (М. Стельмах); Баляндрасник, балакун, він міг в робочий час повести весь відділ на каву і розповісти найсвіжіші анекдоти (В. Большак); Стефан Хмелевський, безупинний балагур, заповзятий вояка і розумний порадник (І. Ле); - Тітка цікава на язик, та й дядько добрий торохтій (І. Нечуй-Левицький). — Пор. базі́ка, балаку́ха.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. баляндрасник — баляндра́сник іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. баляндрасник — -а, ч., розм. Той, хто любить баляндраси точити; балакун. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. баляндрасник — БАЛЯНДРА́СНИК, а, ч., розм. Той, хто любить баляндраси точити; балакун. Ну, дід Катеринка таки свого доскочить, бо ж повинен уже колись доскочити оцей балакун, баляндрасник і реготайло, для якого нічого на світі святого нема (Є. Словник української мови у 20 томах
  4. баляндрасник — див. балакучий; жартівник; легковажний; ледачий Словник синонімів Вусика
  5. баляндрасник — БАЛЯНДРА́СНИК, а, ч., розм. Той, хто любить баляндраси точити; балакун. Дивно було, що цей дотепний баляндрасник, веселий і гостинний товариш, зараз у такому похмурому настрої (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 420). Словник української мови в 11 томах
  6. баляндрасник — Баляндрасник, -ка м. Балагуръ. Що за баляндрасник отсей прудиус! — каже сміючись Сомко. — Мабуть у вас у Січі тілько й роботи, що потішать один одного вигадками. К. ЧР. 128. Словник української мови Грінченка