баляндрасник

Значення в інших словниках

1. баляндрасник — баляндра́сник іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
2. баляндрасник — БАЛЯНДРА́СНИК, а, ч., розм. Той, хто любить баляндраси точити; балакун. Ну, дід Катеринка таки свого доскочить, бо ж повинен уже колись доскочити оцей балакун, баляндрасник і реготайло, для якого нічого на світі святого нема (Є. Словник української мови у 20 томах
3. баляндрасник — див. балакучий; жартівник; легковажний; ледачий Словник синонімів Вусика
4. баляндрасник — БАЛАКУ́Н розм. (той, хто любить поговорити, балакуча людина), ГОВОРУ́Н розм., ЛЕПЕТУ́Н розм., ЛОПОТУ́Н розм. рідше, ЛЕПЕ́ТЯ діал.; БАЛЯНДРА́СНИК розм., БАЛАГУ́Р розм. рідше (той, хто любить багато говорити, пересипаючи мову жартами); ТОРОХТІ́Й розм. Словник синонімів української мови
5. баляндрасник — БАЛЯНДРА́СНИК, а, ч., розм. Той, хто любить баляндраси точити; балакун. Дивно було, що цей дотепний баляндрасник, веселий і гостинний товариш, зараз у такому похмурому настрої (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 420). Словник української мови в 11 томах
6. баляндрасник — Баляндрасник, -ка м. Балагуръ. Що за баляндрасник отсей прудиус! — каже сміючись Сомко. — Мабуть у вас у Січі тілько й роботи, що потішать один одного вигадками. К. ЧР. 128. Словник української мови Грінченка