1. Словник синонімів української мови

бантина

ПЕРЕКЛА́ДИНА (горизонтально підвішена, закріплена дошка, жердина тощо), ПОПЕРЕ́ЧКА, ПОПЕРЕ́ЧИНА, ПЕРЕКЛА́ДКА, ПОПЕРЕ́ЧНИК рідше, ПЕРЕ́ЧКА рідше; БА́НТИНА, БА́НТА (перев. між кроквами); ОБНІ́ЖОК (стола, стільця); ПЕРЕХРЕСТЯ, ПЕРЕБО́ЇНА діал. (у хресті). Серед його (куреня) стояли дві чорні задимлені сохи з розсішками з бантиною зверху. На цій перекладині висіли казани (І. Нечуй-Левицький); Тимофій уміло починає витесувати.. ніжки і поперечку для кроковки, якою завтра буде наміряти землю (М. Стельмах); Зверху, впоперек верхньої діжки без дна, було приладнано поперечину з перекинутим через неї мотузком (З. Тулуб); Василь.. мазнув крейдою пальці і раптом опинився на турніку. Ще мить, і він сковзнув головою вниз, лише ногами тримаючись за перекладку (О. Донченко); Перечка у стільці (Словник Б. Грінченка); Оголені крокви, сухі бантини бралися вогнем, аж іскри сипались (Л. Юхвід); Воробці прилітали до хреста, сідали на поперечній перебоїні (Словник Б. Грінченка). — Пор. жерди́на, ти́чка, 1. щабе́ль.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бантина — ба́нтина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. бантина — И, ж. Поперечна балка між кроквами. // Взагалі поперечина. Горобчик цвірнкув на бантині. І плиски білоногий злет, і сніг останній – синій-синій, і перегуда-очерет. (П-1:105-106). Словник поетичної мови Василя Стуса
  3. бантина — -и, ж. Поперечна балка між кроквами. || Взагалі поперечина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. бантина — БА́НТИНА, и, ж. Поперечна балка між кроквами. Під стелею на бантинах лежали колодки й сушились в диму (І. Нечуй-Левицький); Улас розшукав книжку в бур'яні і заховав за бантиною (Григорій Тютюнник)... Словник української мови у 20 томах
  5. бантина — див. перекладина Словник синонімів Вусика
  6. бантина — Банти́на, -ни, -ти́ни, -ти́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. бантина — БА́НТИНА, и, ж. Поперечна балка між кроквами. Під стелею на бантинах лежали колодки й сушились в диму (Н.-Лев., II, 1956, 392); Улас розшукав книжку в бур’яні і заховав за бантиною (Тют., Вир, 1964, 48); // Взагалі поперечина. Словник української мови в 11 томах
  8. бантина — бантина (бантиця) (нім.) Горизонтальний стрижень у кроквах, конструктивно працює на розтяг, з'єднуючи кути. (синоніми — поперечина (поперечниця), слімбрина). Архітектура і монументальне мистецтво
  9. бантина — Бантина, -ни ж. = банта 1. Стріха держить на кроквах, зв'язаних знизу бантинами. МУЕ. І. 88. (Черниг.). Словник української мови Грінченка