1. Словник синонімів української мови

банувати

СУМУВА́ТИ (пройматися почуттям суму, журби), ЖУРИ́ТИСЯ, ПЕЧА́ЛИТИСЯ, СМУТИ́ТИСЯ, ТУЖИ́ТИ підсил., ПОБИВА́ТИСЯ підсил., ВБИВА́ТИСЯ (УБИВА́ТИСЯ) підсил., СМУТКУВА́ТИ розм., КРУШИ́ТИСЯ заст., фольк., БАНУВА́ТИ діал., ПЕЧА́ЛУВАТИ діал., ПЕЧА́ЛУВАТИСЯ діал.; НУДЬГУВА́ТИ, СКУЧА́ТИ (за ким-чим, без кого-чого і без додатка — сумувати без когось, чогось). — Не сумуй. Чи що тебе мучить? Скажи відверто: що тобі в нас не так? (О. Гончар); Христя сумувала, журилася, а часом сама гірко плакала (Панас Мирний); Печалиться й печалиться чогось дівчина. Уже б і заміж пора йти, але не виходить, хоч і траплялися добрі люди (М. Стельмах); Це була їхня (старих) звичка: коли одне смутилося, друге обов'язково мусило розважати (Ю. Яновський); Чом тобі хоч вітер не розкаже, Як тужу я й плачу? (А. Кримський); — Ти вже й так змарніла на виду: усе журишся, все смуткуєш та плачеш (І. Нечуй-Левицький); Мами прядуть кужіль та й співають свої дівоцькі співанки, але так сумно, якби банували за молодим віком (В. Стефаник); — Що ж ти, Василино, не нудьгуєш за своєю Комарівкою? — спитав ласкаво панич (І. Нечуй-Левицький). — Пор. засмути́тися, 1. нудьгува́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. банувати — Банува́ти: — журитися [30] — сумувати [54] — сумувати, журитися [48] — сумувати, тужити [20] — тужити, нарікати на когось [9;24] — тужити, сумувати [51] — тужити, сумувати; нарікати на когось [52] — тужити [VII] — тужити; нарікати на когось [V,IX] — шкодувати, сумувати [42] Словник з творів Івана Франка
  2. банувати — банува́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  3. банувати — г., сумувати, журитися, боліти <�тліти> серцем <�душею>. Словник синонімів Караванського
  4. банувати — -ую, -уєш, недок., зах. Сумувати, журитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. банувати — БАНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., за ким – чим і без дод., діал. Сумувати, журитися. – Почав я банувати. А найгірше за Марією (М. Коцюбинський); Наче за мерцем, за Летриком банувала [баба] (Марко Черемшина); – Діду, ви не бануйте. Словник української мови у 20 томах
  6. банувати — банува́ти тужити, сумувати (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. банувати — Банува́ти, -ну́ю, -ну́єш (тужити) за ким, за чим Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. банувати — БАНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, без додатка і за ким, чим, недок., діал. Сумувати, журитися. — Почав я банувати. А найгірше за Марією (Коцюб., І, 1955, 141); Наче за мерцем, за Летриком банувала [баба] (Черемш., Тв., 1960, 38); — Діду, ви не бануйте. Словник української мови в 11 томах
  9. банувати — Банувати, -ную, -єш гл. 1) Тужить, жалѣть. ЕЗ. V. 97. Не дуже за ним банували і швидко забули про него. ЕЗ. V. 194. Не бануй, мамко, за мнов, не беру вшитко з собов. Гол. IV. 406. Ци не будеш, моя рибко, за мнов банувати? Гол. ІІІ. 116. 2) банувати на очі — болѣть глазами. Брацл. у. Словник української мови Грінченка