1. Словник синонімів української мови

банькатий

ВИТРІШКУВА́ТИЙ (про очі — дуже опуклі, випнуті з орбіт; про людину, тварину — який має дуже опуклі, випнуті з орбіт очі), ВИРЛОО́КИЙ розм., ВИРЯЧКУВА́ТИЙ розм., ВИРЛА́ТИЙ розм., ЛУПА́ТИЙ розм., РА́ЧАЧИЙ розм., БАНЬКА́ТИЙ вульг., БУЛЬКА́ТИЙ вульг., БАЛУХА́ТИЙ вульг.; ВИ́ПУКЛИЙ, ОПУ́КЛИЙ (тільки про очі). — Сватай, Карпе, Палажку.. — Коли в Палажки очі витрішкуваті, як у жаби (І. Нечуй-Левицький); Сидів він за столом, ніби надутий насосом, круглий, витрішкуватий (І. Цюпа); На самому краю джерела сиділа велика вирлоока жаба (М. Стельмах); Пан Хоцінський блискотів сірими вирячкуватими очима на молоду (І. Нечуй-Левицький); Обертаєш до мене широкий вид з вирлатими, голубими очима (П. Куліш); На призьбі.. сидів юнак з бубном, біля нього — лупатий юнак (О. Гончар); За навислими бровами майже не видно було його банькатих очей (П. Колесник); Не раз проклинала (Надія) оту булькату козу, яку їй доводилось пасти (Я. Баш); Дивилися на нього.. балухаті очі Коростилевського (Я. Гримайло); Він блаженно прикриває тяжкими темними повіками випуклі очі (М. Стельмах).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. банькатий — банька́тий прикметник вульг. Орфографічний словник української мови
  2. банькатий — вул., окатий, зіркатий, балухатий, витрішкуватий, вирячкуватий, лупатий, булькатий, вирлоокий, пукатий, пукастий. Словник синонімів Караванського
  3. банькатий — -а, -е, вульг. 1》 Надто опуклий, витріщений (про очі). 2》 Який має такі очі; витрішкуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. банькатий — БАНЬКА́ТИЙ, а, е, груб. 1. Надто опуклий, витріщений (про очі). – Бряжчать карбованці! – аж крикнув Копронідос, і його здорові, банькаті очі аж закрутились (І. Нечуй-Левицький); Банькаті, віджилі очі кидають знайомими блискавками генія (В. Словник української мови у 20 томах
  5. банькатий — див. витрішкуватий Словник синонімів Вусика
  6. банькатий — Банька́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. банькатий — БАНЬКА́ТИЙ, а, е, вульг. 1. Надто опуклий, витріщений (про очі). — Бряжчать карбованці! — аж крикнув Копронідос, і його здорові, банькаті очі аж закрутились (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  8. банькатий — Банькатий, -а, -е Имѣющій глаза на выкатѣ, пучеглазый. Стор. МПр. 156. см. балухатий. Словник української мови Грінченка