баньки

О́ЧІ мн. (орган зору), ЗІР, ЗІНИ́ЦІ рідше, БІ́ЛЬМА зневажл., БАНЬКИ вульг., БА́ЛУХИ вульг., СЛІ́ПИ вульг., СЛІПАКИ́ вульг., СЛІ́ПНІ вульг.; ВИ́РЛА розм. (випуклі, витріщені). Вір своїм очам, а не чужим речам (прислів'я); Сумна коса і зір чудовий комусь приснилися давно... Вишневі губи, чорні брови, пісні дівочі вечорові і шум акації в вікно... (В. Сосюра); — Я вмерла, щоб ланцюг скороминущих літ Зімкнути з вічністю; зіниці я склепила, Щоб їх розкрити там, у непомеркний світ (М. Зеров); (Гострохвостий:) Хіба ж мені батьки більма засліпили? Хіба ж я не бачу, що таке Єфросина, а що таке Оленка? (І. Нечуй-Левицький); (Гарасим:) Своїми очима бачив, оцими самими баньками дивився (Панас Мирний); Він увесь став багровий, балухи наллялись кров'ю, руки йому тремтіли (О. Досвітній); — Ще ж темно... Не дадуть і поспати. — Темно... Розтули сліпи — розвидниться (А. Іщук); (Стратон:) Своїми сліпаками сам бачив, а ви кажете (П. Козланюк); Ото витріщив сліпні, а нічого не бачить — бодай тобі повилазили (М. Номис); Зрівнялося страховище, бликнуло туди-сюди червоними п'яними вирлами; пройшло, в доброму гуморі, своєю дорогою, нікому не заподіявши зла (С. Васильченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. баньки — баньки́ множинний іменник очі вульг. Орфографічний словник української мови
  2. баньки — вул. більма, балухи, вирла, сліпаки, сліпи; пор. ОЧІ. Словник синонімів Караванського
  3. баньки — -ньок, мн., вульг. Очі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. баньки — БАНЬКИ́, ньо́к, мн., груб. Очі. – Чого ви, братця, так баньки повитріщали? (Є. Гребінка); Він [цар] вилупив баньки з лоба – і все затрусилось (Т. Шевченко); Ось стоїть цей Радченко на куцих ногах і вилупив баньки, готовий вилаятись... (Б. Словник української мови у 20 томах
  5. баньки — ба́ньки (ба́нькі) знев., ірон. 1. очі (м, ср, ст)||бельки, бельма, бульки, ліпки (липки), сліпаки, цибулі ◊ ви́тріщити ба́ньки (ба́нькі) витріщитися (м, ср, ст)||вибалушитися ◊ зали́ти (заля́ти) ба́ньки (ба́нькі) знев. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. баньки — Ньок, мн. 1. Очі. 2. Великі або булькаті очі. Не понімаю, шо за прелість у великих баньках? (В. Даниленко). Словник сучасного українського сленгу
  7. баньки — див. очі Словник синонімів Вусика
  8. баньки — Баньки́, баньо́к, банька́м (очі) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. баньки — БАНЬКИ́, ньо́к, мн., вульг. Очі. — Чого ви, братця, так баньки повитріщали? (Греб., І, 1957, 44); Він [цар] вилупив баньки з лоба — і все затрусилось (Шевч. Словник української мови в 11 томах