баньки

Значення в інших словниках

1. баньки — баньки́ множинний іменник очі вульг. Орфографічний словник української мови
2. баньки — -ньок, мн., вульг. Очі. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. баньки — БАНЬКИ́, ньо́к, мн., груб. Очі. – Чого ви, братця, так баньки повитріщали? (Є. Гребінка); Він [цар] вилупив баньки з лоба – і все затрусилось (Т. Шевченко); Ось стоїть цей Радченко на куцих ногах і вилупив баньки, готовий вилаятись... (Б. Словник української мови у 20 томах
4. баньки — ба́ньки (ба́нькі) знев., ірон. 1. очі (м, ср, ст)||бельки, бельма, бульки, ліпки (липки), сліпаки, цибулі ◊ ви́тріщити ба́ньки (ба́нькі) витріщитися (м, ср, ст)||вибалушитися ◊ зали́ти (заля́ти) ба́ньки (ба́нькі) знев. Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. баньки — Ньок, мн. 1. Очі. 2. Великі або булькаті очі. Не понімаю, шо за прелість у великих баньках? (В. Даниленко). Словник сучасного українського сленгу
6. баньки — див. очі Словник синонімів Вусика
7. баньки — О́ЧІ мн. (орган зору), ЗІР, ЗІНИ́ЦІ рідше, БІ́ЛЬМА зневажл., БАНЬКИ вульг., БА́ЛУХИ вульг., СЛІ́ПИ вульг., СЛІПАКИ́ вульг., СЛІ́ПНІ вульг.; ВИ́РЛА розм. (випуклі, витріщені). Словник синонімів української мови
8. баньки — Баньки́, баньо́к, банька́м (очі) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. баньки — БАНЬКИ́, ньо́к, мн., вульг. Очі. — Чого ви, братця, так баньки повитріщали? (Греб., І, 1957, 44); Він [цар] вилупив баньки з лоба — і все затрусилось (Шевч. Словник української мови в 11 томах