1. Словник синонімів української мови

барахло

МО́ТЛОХ збірн. (старі речі домашнього вжитку, одяг, клапті тощо), ДРА́НТЯ, БАРАХЛО́ розм., ХАБО́ТТЯ розм. Якісь конспекти, рисунки, химерні мережива з різних математичних значків... Навіщо він мені, цей школярський мотлох? (С. Васильченко); Мартин вийшов, а Янко зразу кинув халяву у заплісніле шкіряне дрантя (П. Козланюк); Марина розв'язала оклунок, почала викидати барахло: сорочки, хустки, спідниці, корсети, полотно (Г. Епік); Усе викрадене з скрині, усе забрате, осталась сама негодня: то дране, то погане, — саме хабоття (Словник Б. Грінченка). — Пор. 1. лахмі́ття.

НІКЧЕ́МА зневажл. (ні на що не здатна людина), НІКЧЕ́МНИК зневажл. рідше, НЕДОРІ́КА зневажл.; НУЛЬ розм., ПІША́К розм., ПІГМЕ́Й зневажл., ТЛЯ зневажл., АБИ́ЩО зневажл. (про соціально незначну людину); ДРІБНО́ТА розм., ШУ́ШВАЛЬ зневажл., ШАНТРАПА́ зневажл. рідше (збірн. — про певну сукупність таких людей); МІЗЕ́РІЯ зневажл., ЧЕРВ'Я́К зневажл., НЕПО́ТРІБ зневажл., БАРАХЛО́ зневажл., лайл., ВИ́ШКРЕБОК лайл., НЕПОТРЕ́БСТВО збірн., заст. (той або ті, хто викликає до себе зневагу, жалюгідні люди); УБО́ЗТВО (ВБО́ЗТВО), УБО́ЖЕСТВО (ВБО́ЖЕСТВО) заст. (про духовно обмежену, нікчемну людину). І те, що судити Крамаренка мала його власна родина, не робило страх цієї нікчеми меншим, аніж страх лиходіїв, котрих мав би судити увесь народ (І. Муратов); — Бога бійся, сину. Чи ти вже якась недоріка, що не можеш.. дівчину знайти, та взявся од живого чоловіка жінку переманювати? (А. Іщук); — Без неї (матері) ти, хлопче, нуль у всесвіті. Розшолопав? Круглий нуль — з власного гіркого досвіду свідчу (О. Гончар); Він, бач, простий собі пішак, В тіні ізроду-віку... (С. Воскрекасенко); От, якесь абищо! а величається, мов яка цяця! (Словник Б. Грінченка); (Котовський:) Де тобі, мізерії такій, зрозуміти, ти ж бессарабському поміщикові Пуришкевичу увесь час чоботи лизав (П. Тичина); Що я? Черв'як, марная порошина. Життя моє — листок, що ріс і зв'яв (І. Франко); — Ні, волю вже лишатись тим, чим є, ніж в'язати свою долю з таким непотребом (І. Франко); — О, я помирюся з цим вишкребком Косінським. Не інакше, як Замойський його й підкинув нам для розбрату (І. Ле); Коли він не приносив одповіді або приносив коротку і бліду, вона робила йому сцену, називала його нездарою, міщанським убожеством (М. Коцюбинський). — Пор. ніщо́.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. барахло — барахло́ іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. барахло — -а, с., розм. 1》 збірн. Старі речі хатнього вжитку. || Непотрібні речі; мотлох. 2》 лайл. Про погану, негідну людину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. барахло — Мотлох, негідь, непотріб, див. мусор, негодящий, фалаття, тряпка Словник чужослів Павло Штепа
  4. барахло — БАРАХЛО́, а́, с., розм. 1. збірн. Старі речі домашнього вжитку. – Ось тобі, Мишко, барахло, – замотайся гарненько в нього, бо холодно буде (С. Словник української мови у 20 томах
  5. барахло — барахло знев. 1. непотріб (м, ср, ст) 2. лахміття, ганчір'я (м, ср, ст) 3. нікчема (ср, ст): Той її чоловік – то цілковите барахло (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. барахло — А, с., знев. Одяг. Словник сучасного українського сленгу
  7. барахло — див. одяг Словник синонімів Вусика
  8. барахло — БАРАХЛО́, а́, с., розм. 1. збірн. Старі речі домашнього вжитку. — Ось тобі. Мишко, барахло, — замотайся гарненько в нього, бо холодно буде (Вас. Словник української мови в 11 томах