безбожжя

АТЕЇ́ЗМ (заперечування існування бога), БЕЗБО́ЖНІСТЬ, БЕЗВІ́Р'Я, БЕЗБО́ЖНИЦТВО, БЕЗВІ́РСТВО рідко, БЕЗБО́ЖЖЯ рідко. Ні релігія, ні атеїзм самі по собі не роблять людину моральною (з журналу); Мусульманське духовенство обвинуватило Авіценну в безбожності, оголосило йому прокляття і переслідувало його (з посібника); — Золотий чоловік був би ти, Михайло, якби божими помислами менше переймався... — І віра наша, і безвір'я — од бога (В. Дрозд); Войовниче безбожництво; Кажуть попи, що радикали хотять змінити релігію і довести нарід (народ) до безвірства (В. Стефаник).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безбожжя — безбо́жжя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. безбожжя — -я, с. Заперечення існування Бога, відмова від релігійних вірувань. Великий тлумачний словник сучасної мови