безголов'я

НЕЩА́СТЯ (нещаслива пригода, подія, що завдає кому-небудь страждання; душевний стан людини чи людей або соціально-моральний стан людей, народу, країни, зумовлений нещасливою подією, стражданням і т. ін.), БІДА́, ГО́РЕ підсил., ЛИ́ХО підсил.; БЕЗГОЛО́В'Я (БЕЗГОЛІ́В'Я) перев. із займ. моє, наше і т. ін. або мені, нам і т. ін., розм. (явище, що несе з собою тяжкі, згубні наслідки); ЗЛО (велике нещастя — в узагальненому знач.); ДРА́МА (тяжка, неприємна подія в житті людини, людей, що приносить душевні страждання; психічний стан, зумовлений цим стражданням); ТРАГЕ́ДІЯ (тяжка, жахлива подія в житті людини, народу і т. ін.; гнітючий психічний або соціально-моральний стан, зумовлений такою подією); НАПА́СТЬ розм., НАХА́БА розм., ПЕНЯ́ заст. (тяжка, неприємна подія, що зненацька захопила когось). З ним трапилось нещастя, придавила деревина (С. Чорнобривець); — Я (листоноша) бачу радість, я бачу й нещастя, я стою на порозі, всім знайомий, багатьом друг (Ю. Яновський); — Ой, лишечко! Ой, рятуйте! Ой, біда! — став пан Уласович не своїм голосом пробі кричати (Г. Квітка-Основ'яненко); Життя його було ясне і прозоре до дна. В ньому було мало горя, мало втрат, багато сміху, надій, сонця (О. Гончар); Від надміру води криничани терпіли часом справжнє лихо (О. Гончар); Вітрова Балка ждала завжди князя й терпіла його з гістьми, як справжнє своє безголов'я (А. Головко); — Бідні були.. і дуже сердиті, бо зла назбиралося на нашу голову сила-силенна за сотні літ... (О. Довженко); Відбувалися щоденні драми в домі, від яких матері ніяк не щастило ізолювати.. малого Григорія (І. Ле); Душевна драма; Війна у всі віки була трагедією людства, трагічним перехрестям у житті солдата (І. Ле); Пережити особисту трагедію; — І, лишенько, — об поли вдарила жінка, — ну, дня того нема, щоб не було якої напасті (А. Головко); Частенько (люди) дурощі снують, А доснуються до нахаби, — Тоді вже лихо тчуть (Л. Глібов); — Чи бачиш, як ми обідрались! Убрання, постоли порвались, Охляли, ніби в дощ щеня! ..Така нам лучилась пеня (І. Котляревський). — Пор. зли́годні.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безголов'я — безголо́в'я іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. безголов'я — І БЕЗГОЛІВ'Я , безталання, біда, лихо, горе, нещастя, БЕЗДОЛЛЯ, безщастя. Словник синонімів Караванського
  3. безголов'я — рідше безголів'я, -я, с. Нещастя, горе, біда. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. безголов'я — БЕЗГОЛО́В'Я, рідше БЕЗГОЛІ́В'Я, я, с. Нещастя, горе, біда. Велике тут було роздолля Тому, хто праведно живе. Так як велике безголов'я Тому, хто грішну жизнь [життя] веде (І. Котляревський); Я вам покажу! Я вам усім безголов'я зроблю (Б. Словник української мови у 20 томах
  5. безголов'я — безголов'я: ♦ ма́єш, Фе́дьку, безголов'я про чоловіка, якого спіткало несподіване горе (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. безголов'я — див. біда; глупота; шапка Словник синонімів Вусика