бездарний

БЕЗДА́РНИЙ (створений неталановитою людиною), СІ́РИЙ, УБО́ГИЙ підсил. Для всіх чайних, які тільки є в районі, постачає ці бездарні копії (картина І. Рєпіна "Запорожці") якийсь халтурник з обласного центру, з упертістю маніяка просуває своє ерзац-мистецтво в маси (О. Гончар); На мій смак — все воно (видання "Рідний край", "Шершень") сіре, мало цікаве, без широкого світогляду, без темпераменту (М. Коцюбинський); Писака лише переказав.. розмову з художником. Убогим гумором заквітчав він проект художника (Ю. Яновський). — Пор. 1. посере́дній.

НЕЗДІ́БНИЙ (який не має здібностей, природної обдарованості), БЕЗДА́РНИЙ підсил., ТУПИ́Й до чого, в чому, підсил. розм. — Він дуже нездібний, він ніяк не міг вивчитися (грати), навіть знаючи, що ця скрипка чарівна (О. Іваненко); Тупий до книжки, тяжкий на думання, він мав велику охоту до різних механічних праць (І. Франко). — Пор. 1. незда́тний.

ПОСЕРЕ́ДНІЙ (нічим не примітний, не добрий і не поганий), СЕРЕ́ДНІЙ, ПЕРЕСІ́ЧНИЙ, ДРУГОРЯ́ДНИЙ, ТРЕТЬОРЯ́ДНИЙ, ТРЕТЬОКЛА́СНИЙ, НЕБЛИСКУ́ЧИЙ, ТА́К СОБІ розм. Вона посередня піаністка, в цьому не було жодного сумніву, але це її ніяк не бентежило (Л. Дмитерко); Маю чимало матеріалу, почасти доброго, почасти середнього (М. Коцюбинський); Жив собі в літературі Пересічний повістяр, Романтичний по натурі, Жан... Іванович Грабар (С. Воскрекасенко); Не раз відзначалося, що Шевченка до Жовтня перекладали на російську мову майже виключно другорядні і третьорядні перекладачі (М. Рильський); Приємне тепло вогнища повертало хлопцеві добрий настрій, і він намагався відганяти уїдливу і гірку думку про батька, маму, про свої неблискучі перспективи (І. Багмут); — Хитрий, чорт! наче він так собі... Ну, і я заспіваю... (В. Винниченко). — Пор. 1. безда́рний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бездарний — (без таланту) неталановитий, нездібний, недалекий, недотепний, (більшою мірою) тупий. Словник синонімів Полюги
  2. бездарний — безда́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. бездарний — Безкебетний, БЕЗКРИЛИЙ. Словник синонімів Караванського
  4. бездарний — -а, -е. Позбавлений будь-якого таланту взагалі або в якійсь певній галузі. || Створений неталановитою людиною. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. бездарний — хохл. (бездарний) бевзень, нездара дурний, дурносвіт, канар, капарник, маруда, нездара, нездатний, недотепа, нездібний, нездольний, партач, полатайко, шелепа, див. безтолковий, дурак, кретин Словник чужослів Павло Штепа
  6. бездарний — БЕЗДА́РНИЙ, а, е. Позбавлений будь-якого таланту взагалі або в якійсь певній галузі. Лабухами, на їх власному жаргоні, звуть бездарних музикантів-невдах (Л. Словник української мови у 20 томах
  7. бездарний — БЕЗДА́РНИЙ, а, е. Позбавлений будь-якого таланту взагалі або в якійсь певній галузі. Щорс не міг терпіти, що бездарні офіцери дивізіону знущаються з солдатів (Скл., Легенд. Словник української мови в 11 томах