1. Словник синонімів української мови

бездарність

БЕЗДА́РА розм. зневажл. (необдарована, позбавлена таланту людина), НЕЗДА́РА розм. зневажл., БЕЗДА́РНІСТЬ розм. рідше; ПОСЕРЕ́ДНІСТЬ розм. (ужив. як пом'якшена назва). Молодь трупи складалася з талантів і з бездар (Ю. Смолич); Треба знати, що від кого вимагати, отже, серед співробітників не повинно бути посередностей, нездар, нещасливців (О. Лупій); Він (літератор) був би "круглою бездарністю" на сцені (Леся Українка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бездарність — безда́рність 1 іменник жіночого роду властивість від: бездарний безда́рність 2 іменник чоловічого або жіночого роду, істота бездара Орфографічний словник української мови
  2. бездарність — -ності, ж. 1》 Властивість за знач. бездарний. 2》 Те саме, що бездара. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бездарність — БЕЗДА́РНІСТЬ, ності, ж. 1. Властивість за знач. безда́рний. Внутрішня порожнеча і бездарність Аркадія з оповідання М. Коцюбинського “Коні не винні” проявляються в його мові (з наук. літ.); Скільки бездарності і холоду було в цім непотребстві (з публіц. Словник української мови у 20 томах
  4. бездарність — БЕЗДА́РНІСТЬ, ності, ж. 1. Властивість за знач. безда́рний. Внутрішня порожнеча і бездарність Аркадія [з оповідання М. Коцюбинського "Коні не винні"] проявляються в його мові (Укр. літ., 10, 1957, 148). 2. Те саме, що безда́ра. Він був би "круглою бездарністю" на сцені… (Л. Укр., III, 1952, 701). Словник української мови в 11 томах