безкровний

БЛІДИ́Й (про колір обличчя, шкіри людини - позбавлений природної свіжості, рум'янцю), БЛІ́ДНИЙ заст. БЕЗКРО́ВНИЙ підсил., БІ́ЛИЙ підсил., СІ́РИЙ підсил. розм.; ЗЕМЛИ́СТИЙ (сірувато-блідий); ЗЕЛЕ́НИЙ підсил. розм. (хворобливо блідий). Рубець і Книш були як стиглі кавуни.., а Проценко блідий-блідий, аж сірий (Панас Мирний). Його великі, тепер зовсім білі, безкровні уста ще порушувалися (І. Франко); Обличчя невільників землисті й виснажені (З. Тулуб); Настала ніч. У келії Марін Вже ждав мене. Блідий був, аж зелений (І. Франко). — Пор. зблі́длий.

НЕВИРА́ЗНИЙ (про думки або мову людини, про саму людину чи колектив, про мистецькі та наукові твори і т. ін. — позбавлений своєрідності й виразності, без живих, яскравих, індивідуальних рис), БЕЗБА́РВНИЙ, БЛІДИ́Й, СІ́РИЙ, БЕЗЖИ́ВНИЙ, НЕЖИВИ́Й, БЕЗКРО́ВНИЙ (про художній твір, літературного героя тощо — не наповнений конкретним життям); БЕЗПЛО́ТНИЙ заст. (перев. про художній образ); СУХИ́Й (про мову, стиль і т. ін. — без емоційних подробиць, неяскравий). Дотеперішнє товариство імені Леонтовича було організацією досить невиразною (В. Еллан); Панасик справді був такий невиразний серед усього колективу, що навіть Кривохацькі в порівнянні з ним були яскравими індивідуумами (Ю. Збанацький); Газета використала мій допис для порожнього, безбарвного фейлетону (С. Васильченко); Не хочу перечитувати того, що написав, бо знаю, що воно бліде (М. Коцюбинський); — В нас тут колектив зовсім не сірий, більшість ветерани (О. Гончар); Кому потрібні неживі слова? Кого вони запалять перед боєм? (Л. Первомайський); Індивідуаліст — творець лише з власної крові.. Ось чому його найкращі твори безкровні, анемічні (В. Еллан); Писали вони свої власні роботи суконною, безбарвною, сухою мовою (М. Рильський). — Пор. 3. буде́нний.