1. Словник синонімів української мови

безмисний

БЕЗГЛУ́ЗДИЙ (про зовнішній вигляд, вираз обличчя, рухи і т. ін. — у якому відсутня осмисленість), БЕЗМИ́СНИЙ зах., ІДІО́ТСЬКИЙ підсил. розм., ІДІОТИЧНИЙ підсил. розм., рідше. Тримаючи чарку в руках, підходить (Франчуків) до Василя і стоїть кілька хвиль, важко сопучи і поводячи безглуздими очима (Г. Хоткевич); Тітчине лице мов задеревіло, а довкола уст блукав безмисний усміх (О. Кобилянська); — Можливо, можливо, Аркадію Валеріановичу, життя покаже, — погодився становий і знову посміхнувся ідіотською, як здалося Стадницькому, посмішкою (М. Стельмах). — Пор. 2. безтя́мний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безмисний — безми́сний прикметник діал. Орфографічний словник української мови
  2. безмисний — -а, -е, зах. Безглуздий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безмисний — БЕЗМИ́СНИЙ, а, е, зах. Безглуздий; бездумний. Тупий і безмисний вираз його лиця свідчив, що він не порозумів зовсім, чого хоче од нього панотець (І. Франко); Тітчине лице мов задеревіло, а довкола уст блукав безмисний усміх (О. Кобилянська). Словник української мови у 20 томах
  4. безмисний — БЕЗМИ́СНИЙ, а, е, зах. Безглуздий. Тупий і безмисний вираз його лиця свідчив, що він не порозумів зовсім, чого хоче од нього панотець (Фр., І, 1955, 165); Тітчине лице мов задеревіло, а довкола уст блукав безмисний усміх (Коб., І, 1956, 240). Словник української мови в 11 томах