безоглядний

БЕЗУМО́ВНИЙ (не обмежений ніякими умовами, застреженнями), БЕЗОГЛЯ́ДНИЙ, БЕЗЗАСТЕРЕ́ЖНИЙ — .. Нехай уряд наш домагається безумовної заборони атомної зброї та її випробувань (Н. Рибак); Не вскочила б (донька) коли-небудь у халепу з цією безоглядною своєю довірливістю (О. Гончар); Харкевича розвеселила ця беззастережна готовність, що була більше схожа на вияв солдатської безвідмовності, ніж на свідоме переконання (С. Голованівський). — Пор. безпере́чний, безсумні́вний.

РІШУ́ЧИЙ (сміливий, непохитний у своїх рішеннях, діях, вчинках; який виражає ці якості), ЗВАЖЛИ́ВИЙ, НАВА́ЖЛИВИЙ заст. (завзятий, стійкий у здійсненні, досягненні певної мети); БЕЗОГЛЯ́ДНИЙ, БЕЗГЛЯ́ДНИЙ діал. (який не зважає на будь-які застереження, обставини тощо). Був Степан Пасюга рішучий, відважний (Є. Гуцало); Увечері за чаєм Софія мала зважливий вираз лиця (Леся Українка); Він тепер є таким, яким він є. Безоглядний і до нестями самозакоханий (Ірина Вільде); Зачали розходитися слухи, що суддя злий, гострий і безглядний чоловік... (Н. Кобринська).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безоглядний — (який вирішує свої справи, незважаючи ні на що) безкомпромісний, рішучий, (не рахується ні з чим) відчайдушний. Словник синонімів Полюги
  2. безоглядний — безогля́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. безоглядний — Рішучий, зважливий, г. беззглядний, сил. відчайдушний; (до ворогів) безкомпромісний, г. безкомпромісовий. Словник синонімів Караванського
  4. безоглядний — -а, -е. Який не зважає на будь-які застереження, обставини і т. ін., ні з чим не рахується у своїх діях; рішучий. || Який виявляється або здійснюється, незважаючи на будь-які умови, обставини і т. ін., без розмірковування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. безоглядний — БЕЗОГЛЯ́ДНИЙ, а, е. Який не зважає на будь-які застереження, обставини і т. ін., ні з чим не рахується у своїх діях; рішучий. Нерчин .. не вважав себе вже до кінця безоглядним мрійником (Н. Рибак); Він [Безбородько] тепер є таким, яким він є. Словник української мови у 20 томах
  6. безоглядний — див. хоробрий Словник синонімів Вусика
  7. безоглядний — Безо́глядний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. безоглядний — БЕЗОГЛЯ́ДНИЙ, а, е. Який не зважає на будь-які застереження, обставини і т. ін., ні з чим не рахується у своїх діях; рішучий. Він [Безбородько] тепер є таким, яким він є. Безоглядний і до нестями самозакоханий (Вільде, Сестри.., 1958, 216); Нерчин.. Словник української мови в 11 томах