1. Словник синонімів української мови

безсилля

ВИ́СНАЖЕННЯ (відсутність, втрата фізичних сил, здоров'я через утому, голод, хворобу тощо), ВИ́СНАЖЕНІСТЬ, ОСЛА́БЛЕННЯ, ОСЛА́БЛЕНІСТЬ, ЗНЕСИ́ЛЕННЯ, ЗНЕСИ́ЛЕНІСТЬ, БЕЗСИ́ЛЛЯ, БЕЗСИ́ЛІСТЬ, БЕЗСИ́ЛЬНІСТЬ, СЛА́БІСТЬ, ЗНЕМО́ГА, ЗМУ́ЧЕНІСТЬ, КВО́ЛІСТЬ, ВИ́СНАГА розм., ЗМО́РА діал.; АСТЕНІ́Я мед. (загальне виснаження організму). Рана (в Щорса) загоювалась, але виснаження і застуда на фронті призвели до захворювання на туберкульоз (С. Скляренко); Отава відчував себе помолоділим, виснаженість, викликана впертою роботою, минула (П. Загребельний); Він почував якесь ослаблення від довгого і швидкого ходу (І. Франко); Відчуваючи страшну ослабленість у тілі, (Петрюк) не повернувся в кімнату (В. Бабляк); З них (листів) він немов черпає для себе нову життьову снагу в хвилини і дні розпачу та знесилення (Л. Смілянський); Якась знемога, якесь безсилля опанувало його (М. Коцюбинський); Рвався хлопець до школи, та мати, бачачи його безсильність, не хотіла його пустити (І. Франко); Смертельна слабість звалила його з ніг (З. Тулуб); В обличчі жінки якась змученість (О. Гончар); Оверко раптом відчув дивну кволість в усьому тілі (К. Гордієнко); Віталик спить після втоми та виснаги, спить у неї на колінах (О. Гончар); Важка змора склепила його повіки (В. Собко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безсилля — (відсутність сили) безсилість, кволість, (від утоми) перевтома, знесилення, знемога; безвладність. Словник синонімів Полюги
  2. безсилля — безси́лля іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. безсилля — Несила, неміч, безсилість, кволість; (від утоми) знесилля, знесилення, знемога; безвладність. Словник синонімів Караванського
  4. безсилля — -я, с. 1》 Фізична слабкість, знемога. 2》 Нездатність або неспроможність що-небудь зробити, подолати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. безсилля — Безвлада, безвладність, знемога, нездольність, неміч, несила, знесила, неспромога, неспроможність Словник чужослів Павло Штепа
  6. безсилля — БЕЗСИ́ЛЛЯ, я, с. 1. Фізична слабість, знемога. Хоч вона [хвороба] його й не трясла, зате інше нівечила, – то безсиллям, то таким поганим настроєм духу (Панас Мирний); Якась знемога, якесь безсилля опанувало його (М. Словник української мови у 20 томах
  7. безсилля — I безвладність, знесиленість, знесилення, знесилля, нездатність, неміч, немічність, несила, неспромога, неспроможність, хиренність II див. слабість Словник синонімів Вусика
  8. безсилля — Безси́лля, -лля, -ллю, -ллям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. безсилля — БЕЗСИ́ЛЛЯ, я, с. 1. Фізична слабість, знемога. Хоч вона [хвороба] його й не трясла, зате інше нівечила, — то безсиллям, то таким поганим настроєм духу (Мирний, V, 1955, 422); Якась знемога, якесь безсилля опанувало його (Коцюб., І, 1955, 218). Словник української мови в 11 томах
  10. безсилля — Безсилля, -ля с. Безсиліе, отсутствіе силъ. Дай мені моє безсилля і мизерність зрозуміти. К. Псал. 95. Словник української мови Грінченка