безсилий

БЕЗПОРА́ДНИЙ (неспроможний своїми силами впоратися з чим-небудь, який потребує допомоги), НЕДОЛУ́ГИЙ підсил., НЕДОРІ́КУВАТИЙ підсил. розм.; БЕЗПО́МІЧНИЙ (нездатний сам собі допомогти); БЕЗЗА́ХИСНИЙ, БЕЗЗБРО́ЙНИЙ (який не може захистити себе в якій-небудь ситуації); БЕЗВЛА́ДНИЙ, БЕЗСИ́ЛИЙ, БЕЗСИ́ЛЬНИЙ рідше, НЕ́МІЧНИЙ (який зовсім не знаходить у собі сил, можливостей діяти). Юнаки з очевидною ерудицією.. виявлялися безпорадними і немічними, коли режисерська паличка переходила до їхніх рук (О. Довженко); Іван Дума мав повну рацію, коли говорив про недолуге командування Галицької армії (В. Гжицький); Він (Арсен) здався їй (Ярославі) смішним і жалюгідним. Справді, якийсь недорікуватий Дон-Кіхот! (Л. Дмитерко); Я відчував, що я безпомічний, як немовля (Ю. Яновський); Як і решта людей, він навіть буває беззахисним, вразливим (О. Гончар); А вона (актриса) лежала на софі, безвладна, апатична і слухала його (поета) читання (Леся Українка); Я безсилий, щоб описати батьківські переживання й муки (Ю. Збанацький); А приходив додому (Юріштан) — і кудись дівалася вся його власть, щезала міць, чув себе безсильним перед сею блідою хоровитою женщиною (Г. Хоткевич). — Пор. 1. незда́тний.

НЕЗДА́ТНИЙ на що, до чого, з інфін. (який не має якостей, властивостей, необхідних для чого-небудь), НЕЗДІ́БНИЙ до чого, з інфін., заст., НЕСПОСІ́БНИЙ до чого, з інфін., заст.; НЕСПРОМО́ЖНИЙ, БЕЗСИ́ЛИЙ, БЕЗСИ́ЛЬНИЙ рідше, БЕЗВЛА́ДНИЙ, НЕ В СИ́ЛІ (СИ́ЛАХ), НЕ В ЗМО́ЗІ (СПРОМО́ЗІ) (з інфін. — який хоче або повинен, але не може щось зробити); НЕПРИДА́ТНИЙ до чого, НЕЗУГА́РНИЙ до чого, з інфін., розм. (який не має навичок до чого-небудь, не вміє робити чогось); НЕГО́ЖИЙ на що, до чого, розм., НЕГОДЯ́ЩИЙ до чого і без додатка, розм., НЕ ГО́ДНИЙ (НЕ ГО́ДЕН) з інфін. і без додатка, розм., НЕГІ́ДНИЙ на що, до чого, рідко (неспроможний фізично що-небудь робити). Почуває сама (Катька), що нездатна тепер думати над чимось так же ясно й просто, як раніше (Л. Смілянський); Хоч нездібний до публічної служби, він, проте, не був зовсім сліпий (І. Франко); Добираючи слів, він зауважив, що війна — річ жахлива, хоч досі людство і неспроможне цілком її уникнути (П. Кочура); Лютиться стара, а вже нічого не годна вдіяти — безсила боронитися (Г. Хоткевич); А він продовжує зустрічатися із Зінькою, і це вона знає, але перешкодити чи припинити ці зустрічі безсильна (А. Шиян); Будучи безвладним заперечити своєму начальнику, зібрав (секретар) миттю папери, уклонився і пішов собі геть (Г. Епік); Солдат віддав знамено до музею, Хоч був не в силі здержати сльозу (В. Бичко); Очі не в змозі були одірватися від його карих очей, що вабили до себе, підкоряли (А. Шиян); Вдався Улас до сільського господарства зовсім непридатним (Григорій Тютюнник); До самих Семидолів Настуня не промовила й слова, і Мірошник почував себе зніяковілим школярем, він був незугарний викликати її на серйозну розмову (М. Зарудний); Звісно, вони не помилують за подібні штучки, та йому дарма. Все рівно він ні до чого негожий став (О. Гуреїв); Зовсім негодящий Онисько до будь-якої роботи (Григорій Тютюнник); — А я б що з таким чоловіком подіяла, що робити не годен? (М. Коцюбинський); От ще остатня надія, — може, буде негідний на службу. Та на лихо собі Корній вдався парубком гарним, — високий, дужий (Леся Українка). — Пор. 1. безпора́дний, 1. невмі́лий, 1. незді́бний.

СЛАБКИ́Й (який має невелику фізичну силу), СЛАБИ́Й, СЛАБОСИ́ЛИЙ, СЛАБОСИ́ЛЬНИЙ рідше, НЕСИ́ЛЬНИЙ, МАЛОСИ́ЛИЙ, МАЛОСИ́ЛЬНИЙ рідше, БЕЗСИ́ЛИЙ, БЕЗСИ́ЛЬНИЙ рідше, КВО́ЛИЙ, НЕ́МІЧНИЙ, НЕДОЛУ́ГИЙ, НЕДУ́ЖИЙ, НЕМІЦНИ́Й, ХИ́РНИЙ, ХИ́РИЙ, ХИРЛЯ́ВИЙ, ХИРЕ́ННИЙ, ХИРЯ́ВИЙ, ЧА́ХЛИЙ, НАПІВЖИВИЙ підсил., НАПІВМЕ́РТВИЙ підсил., ПЛОХИ́Й розм., ПЛОХЕ́НЬКИЙ розм., ХИСТКИ́Й розм., ХЛИПКИ́Й розм., У́ТЛИЙ (ВУ́ТЛИЙ) розм., ДО́ХЛИЙ підсил. фам., БЕЗДУ́ЖНИЙ діал., НЕЗДУ́ЖНИЙ діал.; ТЕНДІ́ТНИЙ, КРИХКОТІ́ЛИЙ, КРИХКИ́Й (який має неміцну будову тіла, погане здоров'я); ПІДУПА́ЛИЙ (який втратив минулу силу, міць); МИ́РШАВИЙ, ПЛЮГА́ВИЙ зневажл. (слабкий фізично і непоказний, непривабливий зовні); ОСЛА́БЛЕНИЙ, РОЗСЛА́БЛЕНИЙ (який ослаб на певний час). Син Єремії (Вишневецького) Михайло був вибраний за короля. Нездужний на розум, слабкий на здоров'я, він швидко й помер (І. Нечуй-Левицький); Говорилося,.. що, мовляв, постоялець чоловік слабий, миршавий (Григорій Тютюнник); — Слово правди.. — то грізна зброя. І байдуже, хто її вигострив — велетень чи хвора, слабосила дівчина (М. Олійник); Здавалося, що жодне з її дітей не держало її душі в такім болючім руху, як цей слабосильний чоловік! (О. Кобилянська); Денис сіпнув двері, і малосила Настя випустила з рук клямку (І. Нечуй-Левицький); — Що ж це буде, Савко? — спитав він у розпачі. — Невже ми такі малосильні? Терпіти таку наругу... (Д. Бедзик); Ольга аж тепер збагнула: вона ще така маленька і безсила (Я. Качура); Він почуває себе дуже кволим, навіть листи писати важко (Ю. Мартич); Батько його був зовсім немічний від багатьох ран і контузій (І. Цюпа); — Думаю, що тільки люди слабовольні та фізично недолугі пасують перед труднощами (Ю. Збанацький); Жінка без мужа і пити недужа (прислів'я); Хтось тільки тепер уже так слухає лікарів, бо таки сам почуває, що неміцний дуже (Леся Українка); За плугом дріботів маленький, хирлявий Охрім (Григорій Тютюнник); (Кассандра:) Він такий хисткий, він молоденький, ніжний — не до зброї, до ліри.. він удався (Леся Українка); Левантина хоч і була собі утла й тендітна, але не боялася ніякої праці (Б. Грінченко); Ще недавно він був таким жалюгідним, здавалось, страх навіть поселився в його плюгавому тілі (Ю. Збанацький); Ганна, розслаблена, в'яла, якась ніби побита, чистила на кухні картоплю (В. Козаченко). — Пор. ви́снажений.