безсонниця

БЕЗСО́ННЯ (хвороблива відсутність сну), БЕЗСО́ННИЦЯ рідше, БЕЗСО́ННІСТЬ зах., НІЧНИ́ЦІ мн. — Біблія — це просто збірник казок, розрахованих на старих дідів, яких мучить безсоння (Григорій Тютюнник); (Очерет:) Нічого собі. Не спиться тільки чогось. Безсонниця (І. Кочерга); — Мучила її безсонність, і гарячка до крайності підтинала її сили (О. Кобилянська); — Сон не бере. — То в тебе нічниці, козаче! (П. Панч).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безсонниця — безсо́нниця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. безсонниця — -і, ж. Те саме, що безсоння 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безсонниця — БЕЗСО́ННИЦЯ, і, ж., рідко. Те саме, що безсо́ння. Від безсонниці й утоми На лиці її засіла блідість (І. Франко); Ні з того ні з сього напали .. безсонниці (Леся Українка); – Як здоров'ячко? – тривожиться Таран. – Тебе, я бачу, безсонниця мучить (С. Журахович). Словник української мови у 20 томах
  4. безсонниця — БЕЗСО́ННИЦЯ, і, жін. Те саме, що безсоння 2. Від безсонниці й утоми На лиці її засіла блідість (Іван Франко, XIII, 1954, 420); Ні з того ні з сього напали.. безсонниці (Леся Українка, V, 1956, 223); — Як здоров’ячко? — тривожиться Таран. Словник української мови в 11 томах
  5. безсонниця — Безсонниця, -ці ж. безсоння, -ня, с. Шейк. Безсонница. Прийшла я до вас з крикливицями і безсонницями. Чуб. І. 141. Словник української мови Грінченка