безсоння

БЕЗСО́ННЯ (довге перебування без сну); НЕСПА́ННЯ́ (проводження часу без сну). З туману почали виринати озброєні мокрі люди, з запаленими від безсоння очима, босі, погано вдягнені (О. Довженко); Щоб надолужити нічне неспання, вона трохи спочивала ще удень та вечориною (А. Кримський).

БЕЗСО́ННЯ (хвороблива відсутність сну), БЕЗСО́ННИЦЯ рідше, БЕЗСО́ННІСТЬ зах., НІЧНИ́ЦІ мн. — Біблія — це просто збірник казок, розрахованих на старих дідів, яких мучить безсоння (Григорій Тютюнник); (Очерет:) Нічого собі. Не спиться тільки чогось. Безсонниця (І. Кочерга); — Мучила її безсонність, і гарячка до крайності підтинала її сили (О. Кобилянська); — Сон не бере. — То в тебе нічниці, козаче! (П. Панч).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безсоння — (хвороблива відсутність сну) безсонниця, безсонність, діал. нічниця. Словник синонімів Полюги
  2. безсоння — безсо́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. безсоння — Несплячка, жм. нічниці, (у дітей) несплячки. Словник синонімів Караванського
  4. безсоння — -я, с. 1》 Довге перебування без сну; неспання. 2》 Хвороблива відсутність сну. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. безсоння — БЕЗСО́ННЯ, я, с. 1. Довге перебування без сну; неспання. – Од безсоння звелась. П'яту ніч не спимо, не гасимо світла, пильнуєм, щоб не здрімати (М. Коцюбинський); Голова йому [Іваненку] від безсоння була важка, як настромлена на плечі торба з піском (В. Словник української мови у 20 томах
  6. безсоння — Безсо́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. безсоння — БЕЗСО́ННЯ, я, с. 1. Довге перебування без сну; неспання. — Од безсоння звелась. П’яту ніч не спимо, не гасимо світла, пильнуєм, щоб не здрімати (Коцюб. Словник української мови в 11 томах