безсоння
БЕЗСО́ННЯ, я, с.
1. Довге перебування без сну; неспання.
— Од безсоння звелась. П’яту ніч не спимо, не гасимо світла, пильнуєм, щоб не здрімати (Коцюб., II, 1955, 79);
З туману почали виринати озброєні мокрі люди, з запаленими від безсоння очима, босі, погано вдягнені (Довж., Зач. Десна, 1957, 96).
2. Хвороблива відсутність сну.
[Психіатр:] Головне, не треба читати на ніч. Тоді, сподіваюсь, і безсоння мине (Л. Укр., II, 1951, 66);
Іонізоване повітря показане також неврастенікам, особам, що хворіють на безсоння, підвищену втому, головні болі (Наука.., 4, 1961, 50);
Михайло в ті дні помітно змарнів, його напало безсоння (Кучер, Зол. руки, 1948, 52).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безсоння — (хвороблива відсутність сну) безсонниця, безсонність, діал. нічниця. Словник синонімів Полюги
- безсоння — безсо́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- безсоння — Несплячка, жм. нічниці, (у дітей) несплячки. Словник синонімів Караванського
- безсоння — -я, с. 1》 Довге перебування без сну; неспання. 2》 Хвороблива відсутність сну. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безсоння — БЕЗСО́ННЯ, я, с. 1. Довге перебування без сну; неспання. – Од безсоння звелась. П'яту ніч не спимо, не гасимо світла, пильнуєм, щоб не здрімати (М. Коцюбинський); Голова йому [Іваненку] від безсоння була важка, як настромлена на плечі торба з піском (В. Словник української мови у 20 томах
- безсоння — БЕЗСО́ННЯ (довге перебування без сну); НЕСПА́ННЯ́ (проводження часу без сну). З туману почали виринати озброєні мокрі люди, з запаленими від безсоння очима, босі, погано вдягнені (О. Словник синонімів української мови
- безсоння — Безсо́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)