безсторонній

БЕЗСТОРО́ННІЙ (про людей або їхнє ставлення до кого-, чого-небудь — позбавлений упередження, суб'єктивності), ОБ'ЄКТИ́ВНИЙ, НЕЗАЦІКА́ВЛЕНИЙ, БЕЗПРИ́СТРАСНИЙ, НЕУПЕРЕ́ДЖЕНИЙ (без заздалегідь сформованої думки, звичайно негативної, про кого-, що-небудь); НЕЙТРА́ЛЬНИЙ (який не приєднується до жодної із сторін у боротьбі, дискусії, суперечці і т. ін.). Не було ще на світі людини, яка б, потрапивши до магістрату, залишалася непідкупною і безсторонньою (З. Тулуб); Савченко радився з Павлом, давав кожному безсторонню характеристику, і поволі викладачів підібрали (І. Кириленко); Мені хочеть встати й двома-трьома словами направити роботу читачів, проте я намагаюсь бути об'єктивним, одгороджуюсь од читачів (С. Васильченко); (Грабчак:) Але ці інтригани, підлабузники так заплутують справу, що, часом, і об'єктивна.. критика сприймається за інтриганську (Я. Баш); Значить, в його писанні неупереджені сторонні люди добачили зерно поетичного дару (П. Колесник); Висловила (Надійка) думки та міркування людини, яка поглянула на виробництво свіжим і неупередженим оком (В. Козаченко); — Це медик Михайлов, нейтральний. Він є посередником між усіма течіями... (Ф. Бурлака). — Пор. 1. справедли́вий, 2. справедли́вий.

СПРАВЕДЛИ́ВИЙ (який ґрунтується на справедливості, правді, має обґрутовані підстави), ЗАКО́ННИЙ, СЛУ́ШНИЙ, ПРА́ВИЙ, ПРА́ВЕДНИЙ, ПРАВДИ́ВИЙ, ПРА́ВНИЙ рідше. Справедливий суд; Справедливе врегулювання міжнародних конфліктів; — Вимога цілком законна! — почулись голоси з залу (А. Головко); Корінько, скривившись, вислухав цей слушний і набридлий йому закид (Я. Качура); Злічім, брати, .. борців за волю, що сей рік в бою правім полягли (І. Франко); Сяяло осіннє сонце, наче раділо, що праведний гнів карає чужинців (Д. Бедзик); Серце їй їла правдива матерня докора (Панас Мирний); За нього правна помста буде (Леся Українка). — Пор. безсторо́нній.

СПРАВЕДЛИ́ВИЙ (який у своїх діях керується справедливістю, дотримується правди; який характеризується справедливістю); ПРА́ВИЙ, ПРАВДИВИЙ, ПРА́ВЕДНИЙ, ПРАВОСУ́ДНИЙ (який чинить правий суд); НЕПОГРІШИ́МИЙ, НЕПОГРІ́ШНИЙ, БЕЗГРІ́ШНИЙ (який ніколи не робить помилок). Вона справедлива й ніколи не гримне на безвинного, хоч ніколи й не подарує вини (М. Коцюбинський); І що то за козак з його був!.. Розумний, чулий, правдива, щира козацька душа, без помсти й користі (О. Стороженко); Ось слухай же, сину, Про Максима праведного... Було, не спочине Ніколи він (Т. Шевченко); Я висловив свою думку тоном непогрішимого судді (В. Еллан). — Пор. безсторо́нній.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безсторонній — (позбавлений упередження) незацікавлений, об'єктивний, безпристрасний, неупереджений, нейтральний. Словник синонімів Полюги
  2. безсторонній — Пристрасний передає зміст “бурхливий, нестримний у почуттях, переживаннях”. Антонімічне йому слово безпристрасний, себто такий, що не виявляє емоцій, до всього ставиться байдуже. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  3. безсторонній — безсторо́нній прикметник Орфографічний словник української мови
  4. безсторонній — Невтральний, неупереджений; (суд) об'єктивний, справедливий, непідкупний. Словник синонімів Караванського
  5. безсторонній — -я, -є. Який складає думку про кого-, що-небудь або щось робить на підставі об'єктивних фактів, а не особистого почуття; неупереджений, справедливий. || Який постає (постав) не з особистого почуття (прихильності, неприязні чи упередження і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. безсторонній — Небічний, непобічний, див. нейтральний Словник чужослів Павло Штепа
  7. безсторонній — БЕЗСТОРО́ННІЙ, я, є. Який випливає з об'єктивних фактів, а не з почуттів прихильності, неприязні чи упередження і т. ін. Наука .. безстороння і за напрям своїх висновків не відповідає (В. Словник української мови у 20 томах
  8. безсторонній — Безсторо́нній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. безсторонній — БЕЗСТОРО́ННІЙ, я, є. Який складає думку про кого-, що-небудь або щось робить на підставі об’єктивних фактів, а не особистого почуття; неупереджений, справедливий. Словник української мови в 11 томах