1. Словник синонімів української мови

безталанний

НЕЩА́СНИЙ (який не має в житті щастя, радості, який перебуває в горі, біді й викликає співчуття, жаль), БІ́ДНИЙ, БЕЗТАЛА́ННИЙ, БЕЗЩА́СНИЙ рідше, БЕЗДО́ЛЬНИЙ фольк., СЕРДЕ́ШНИЙ (СЕРДЕ́ЧНИЙ рідше), БІДОЛА́ШНИЙ розм., СІРОМА́ШНИЙ розм., ПОБІДЕ́ННИЙ заст.; НЕЩАСЛИ́ВИЙ (у якого життєві обставини склалися невдало, несприятливо); ГОРЬО́ВАНИЙ розм., ГОРОПА́ШНИЙ розм. (який живе в горі, біді); ЗЛОЩА́СНИЙ (який заслуговує на співчуття). Не винна ти, що я не маю долі, Не винна ти, що я така нещасна! (Леся Українка); Бідній сиротині без батька темний, непривітний світ! (І. Франко); І багата я, і вродлива я, Та не маю собі пари, Безталанна я (Т. Шевченко); На його кроки здалеку іржанням обізвалися коні... "Бідненькі вони, певне, пропадають від жаги, і ніхто ж не пожалів сердешну худобину" (М. Стельмах); Мотається, мотається батько сам... знесилений, стомлений, так сумує сердечний (А. Тесленко); — Знайшли той страшний табір, де тисячі бідолашних солдатів умирали за колючим дротом (І. Цюпа); Хто йшов до суду, хоч би правда сто раз була на його боці, тремтів і вважав себе нещасливим, бо "панського суду ніхто не певен" (І. Франко); — Приліг би ти, синку, відпочив трохи... То ж, певно, находився, то ж, видати, намерзся, горопашний (Ю. Збанацький); А скільки вже проплавало гусей там, де втонув злощасний Одіссей! (Л. Костенко). — Пор. 1. невда́тний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безталанний — безтала́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безталанний — Нещасливий, нещасний, безщасний, бездольний, безкебетний, ЯК ІМ. бідолаха; (твір) бездарний; п!. БІДОЛАХА, СЕРДЕШНИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. безталанний — [беизталан:ией і беисталан:ией] м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
  4. безталанний — -а, -е. 1》 Який не має талану, щастя; нещасний. || у знач. ім. безталанний, -ного, ч.; безталанна, -ної, ж. Той, хто не має талану, щастя. || Який не приносить радості; сповнений горя, нещастя. 2》 рідко. Те саме, що бездарний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. безталанний — БЕЗТАЛА́ННИЙ, а, е. 1. Який не має талану, щастя; нещасний. А я бідний, безталанний, Без пари, без хати, Не досталось мені в світі Весело співати (з народної пісні); В поезіях молодого Шевченка бачимо правдиве відтворення думок і почуттів народу... Словник української мови у 20 томах
  6. безталанний — див. бідолаха; нещасливий Словник синонімів Вусика
  7. безталанний — Безтала́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. безталанний — БЕЗТАЛА́ННИЙ, а, е. 1. Який не мав талану, щастя; нещасний. А я бідний, безталанний. Без пари, без хати, Не досталось мені в світі Весело співати (Пісні та романси.. Словник української мови в 11 томах
  9. безталанний — Безталанний, -а, -е Несчастный, безталанный. А ти, моя Україно, безталанна вдово. Шевч. Мої безталанні діточки. Стор. І. 20. Коли мене уродила безталанна мати. Чуб. V. 186. Словник української мови Грінченка