безумність

БОЖЕВІ́ЛЛЯ (відсутність, втрата здорового глузду, психічний розлад), БЕЗУ́МСТВО, БЕЗУ́МНІСТЬ, БЕ́ЗУМ поет., ЮРО́ДСТВО розм. Здається, це комбіноване катування металом, громом, газом, свистом ніколи не кінчиться, не вляжеться, не вщухне, поки не доведе до божевілля нещасного Маковея (О. Гончар); — Та мотиви ж, мотиви убивства, м-р Гарбер! Може, його (Кеворка) призвели до безумства, може, з нього знущалися! (І. Кулик); А в очах у графа безум, Наче іскра блисне з тьми (Л. Первомайський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безумність — безу́мність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. безумність — -ності, ж. Стан за знач. безумний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безумність — БЕЗУ́МНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. безу́мний 1. Калган-корінь .. навіював оманливий туман, що мусив породити веселість і безумність... (Н. Рибак). Словник української мови у 20 томах
  4. безумність — див. глупота Словник синонімів Вусика
  5. безумність — БЕЗУ́МНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. безу́мний 1. Калган-корінь.. навіював оманливий туман, що мусив породити веселість і безумність… (Рибак, Помилка.., 1956, 247). Словник української мови в 11 томах