безхатник

БЕЗДО́МНИК розм. (той, хто не має житла, притулку); БЕЗХА́ТНИК розм., БЕЗХА́ТЧЕНКО розм. рідше (той, хто не має своєї хати); БЕЗПРИТУ́ЛЬНИК, БЕЗПРИТУ́ЛЬНИЙ (звичайно про дітей). Не нагадуйте мені, що я знов сирота і бездомник (А. Кримський); Жили ми в те врем'я хоч і не так, як люди, ну та все ж не старцювали. Їсти було що. А він (Юхим) — безхатченко. У землянці нидів (Григір Тютюнник); — А тепер.., — перебила його мати.., — і зовсім Сашко безпритульником стане (А. Головко); Він каже, що моряки й колишні безпритульні з дитбудинків — то найчесніші й найгероїчніші в торгівлі люди (В. Кучер). — Пор. бродя́га, 1. одина́к.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безхатник — безха́тник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. безхатник — -а, ч., розм. Безпритульний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безхатник — БЕЗХА́ТНИК, а, ч., розм. Той, хто не має хати. – Служив зо мною вкупі наймит Хведір Кандзюбенко, .. сирота, безхатник і безрідник (Ганна Барвінок). Словник української мови у 20 томах
  4. безхатник — див. бідний Словник синонімів Вусика
  5. безхатник — БЕЗХА́ТНИК, а, ч., дорев. Той, хто не має хати. — Служив зо мною вкупі наймит Хведір Кандзюбенко, ..сирота, безхатник і безрідник (Барв., Опов.., 1902, 243). Словник української мови в 11 томах
  6. безхатник — Безхатник, -ка м. Бездомный человѣкъ, бобыль. Сирота безхатник і безрідник. Г. Барв. 243. Словник української мови Грінченка