безхатник
БЕЗХА́ТНИК, а, ч., розм.
Той, хто не має хати.
– Служив зо мною вкупі наймит Хведір Кандзюбенко, .. сирота, безхатник і безрідник (Ганна Барвінок).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безхатник — безха́тник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- безхатник — -а, ч., розм. Безпритульний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безхатник — див. бідний Словник синонімів Вусика
- безхатник — БЕЗДО́МНИК розм. (той, хто не має житла, притулку); БЕЗХА́ТНИК розм., БЕЗХА́ТЧЕНКО розм. рідше (той, хто не має своєї хати); БЕЗПРИТУ́ЛЬНИК, БЕЗПРИТУ́ЛЬНИЙ (звичайно про дітей). Не нагадуйте мені, що я знов сирота і бездомник (А. Словник синонімів української мови
- безхатник — БЕЗХА́ТНИК, а, ч., дорев. Той, хто не має хати. — Служив зо мною вкупі наймит Хведір Кандзюбенко, ..сирота, безхатник і безрідник (Барв., Опов.., 1902, 243). Словник української мови в 11 томах
- безхатник — Безхатник, -ка м. Бездомный человѣкъ, бобыль. Сирота безхатник і безрідник. Г. Барв. 243. Словник української мови Грінченка