безхарактерність
БЕЗХАРА́КТЕРНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до безхара́ктерний.
Дочці “дає [батько] волю” не з безхарактерності, а з переконання і з довір'я до неї (Леся Українка);
Нам часто шкодить наша безхарактерність, намагання вибудувати свою хату осторонь суспільних проблем (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безхарактерність — (те, що не виявляє сили волі людини) слабодухість, слабохарактерність, нерішучість, безвілля. Словник синонімів Полюги
- безхарактерність — безхара́ктерність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- безхарактерність — -ності, ж. Абстр. ім. до безхарактерний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безхарактерність — БЕЗХАРА́КТЕРНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до безхара́ктерний. Наша російська ліберальна буржуазія теж викривається тепер — паки і паки — у своїй полохливості і безхарактерності (Ленін, 16, 1949, 150); Дочці "дає [батько] волю" не з безхарактерності... Словник української мови в 11 томах