бистря
БИСТРИНА́ (швидка течія, а також місце на річці, де найшвидше тече вода), БИСТРІ́НЬ, БИСТРЯ́ розм.; СТРОМОВИ́НА рідше (перев. про течію — швидка й бурхлива); СТРИ́ЖЕНЬ (перев. про таке місце на річці). Човен, прип'ятий ланцюгом до шелюжиння, трохи водило по завороті, притискало бортом до берега і знову тягло на бистрину (Григір Тютюнник); Денис Блаженко, стоячи в воді по коліна, з силою відштовхнув плота на бистрінь: — Пливи до Чорного моря! (О. Гончар); Вже вона (Наталя) й далеченько. Червона хустка пішла бистрею; довга коса розпустилась по воді (Марко Вовчок); Сів він у Києві на козацький байдак і поплив через пороги, здригаючись із жаху перед грізними стромовинами Дніпра-Славути (З. Тулуб); На превелику силу вдалося врешті вибитися зі стрижня та наблизитись до берега (М. Коцюбинський).
Значення в інших словниках
- бистря — бистря́ іменник жіночого роду швидка течія розм. Орфографічний словник української мови
- бистря — -і, ж., розм. Швидка течія; бистрина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бистря — БИСТРЯ́, і́, ж., розм. Швидка течія; бистрина. Вже вона [Наталя] й далеченько. Червона хустка пішла бистрею; довга коса розпустилась по воді (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
- бистря — див. течія Словник синонімів Вусика
- бистря — Бистря́, -рі́, -ре́ю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- бистря — БИСТРЯ́, і́, ж., розм. Швидка течія; бистрина. Вже вона [Наталя] й далеченько. Червона хустка пішла бистрею; довга коса розпустилась по воді (Вовчок, І, 1955, 101). Словник української мови в 11 томах
- бистря — Бистря, -рі ж. = бистрина. Червона хустка пішла бистрею, довга коса роспустилась по воді. МВ. І. 158. Словник української мови Грінченка