бистря
бистря́
-і, ж., розм.
Швидка течія; бистрина.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бистря — бистря́ іменник жіночого роду швидка течія розм. Орфографічний словник української мови
- бистря — БИСТРЯ́, і́, ж., розм. Швидка течія; бистрина. Вже вона [Наталя] й далеченько. Червона хустка пішла бистрею; довга коса розпустилась по воді (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
- бистря — див. течія Словник синонімів Вусика
- бистря — БИСТРИНА́ (швидка течія, а також місце на річці, де найшвидше тече вода), БИСТРІ́НЬ, БИСТРЯ́ розм.; СТРОМОВИ́НА рідше (перев. про течію — швидка й бурхлива); СТРИ́ЖЕНЬ (перев. про таке місце на річці). Словник синонімів української мови
- бистря — Бистря́, -рі́, -ре́ю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- бистря — БИСТРЯ́, і́, ж., розм. Швидка течія; бистрина. Вже вона [Наталя] й далеченько. Червона хустка пішла бистрею; довга коса розпустилась по воді (Вовчок, І, 1955, 101). Словник української мови в 11 томах
- бистря — Бистря, -рі ж. = бистрина. Червона хустка пішла бистрею, довга коса роспустилась по воді. МВ. І. 158. Словник української мови Грінченка