битва

БИ́ТВА (тривалий, жорстокий або вирішальний, генеральний бій), БАТА́ЛІЯ заст., уроч., БОЙОВИ́ЩЕ заст., уроч., БОЙОВИ́СЬКО заст., уроч., БРАНЬ уроч., ПИР поет., ПОБО́ЇЩЕ заст., СІ́ЧА підсил. уроч., РАТОБО́РСТВО заст., уроч., РАТЬ заст., уроч., М'ЯСОРУ́БКА підсил. розм. На панів найшов страх. Кожний з їх пам'ятав Корсунську битву, кожний знав, що татари погнали в Крим обох гетьманів і півшоста тисяч поляків (І. Нечуй-Левицький); О, дев'ятнадцятий рік поразок і перемог, кривавий рік історичних баталій і нелюдських битв..! (Ю. Яновський); Однорукий.. лапнув за порожній рукав. — Із князем Романом був у бойовищі (А. Хижняк); Кличе Дон князів на бойовисько половецьку знищить ненасить (Н. Забіла); Дивні діла твої, Господи! Чи я в монастирі, чи на полі брані ходжу по трупах убієнних? — метикував отець Тарасій (І. Нечуй-Левицький); Отак на березі Каяли Брати різнились, бо не стало Крові-вина!.. Допирували Хоробрі русичі той пир (Т. Шевченко); Земля вічних побоїщ... Не раз могутні армії сходились тут на смерть, не раз історія ставила на Перекопі свої терези (О. Гончар); Пройшли, звільнивши путь в боях, в атаках, в січах (М. Бажан); — Що отримають мої лицарі за рать? — Крим заселиш ляхами, — коротко відповів Хмельницький (Р. Іваничук). — Пор. 1. бій.

БІЙ (бойові дії ворожих військ або їх окремих підрозділів та техніки), ПОБІ́Й заст., ПОТРЕ́БА заст., СВА́РИ мн., заст.; СУ́ТИЧКА, ЗІ́ТКНЕННЯ, СПО́ТИЧКА розм. (невеликий короткочасний бій). Одного разу прочитали опис повітряного бою трьох наших винищувачів з десятьма "месерами" (Ю. Яновський); Січ же, матінка рідненька, Ще тоді була маненька: Тільки ось що оселилась, Ще й гаразд не охрестилась В славних сварах з бузувіром (І. Манжура); В роки війни він був у партизанах, і в одній сутичці його поранили в ногу (Л. Смілянський). — Пор. 1. би́тва.

БОРОТЬБА́ (за що — діяльність, спрямована на створення, досягнення чого-небудь), БИ́ТВА підсил., БІЙ підсил. поет. Боротьба за якість продукції; Життєлюбці, майстри, Чудотворці в труді, Аж дивується всесвіт тій вдачі. У ділах — мудреці, у піснях — молодці, А у битві за правду — гарячі (М. Нагнибіда); За майбутнє, світле і чудесне, що за нього бій лунає скрізь, я люблю тебе, моя ти весно (В. Сосюра).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. битва — (бій між противниками) боротьба, уроч. баталія, бойовище, побоїще, ратоборство. Словник синонімів Полюги
  2. битва — би́тва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. битва — Бій, баталія, сутичка, боїще, г. зудар, сил. побоїще, обр. кривавий бенкет, поет. погуляння, ур. пря, брань; (рубак) січа; (з хворобою) боротьба; ЕВ. бійка, буча; пор. КОНФЛІКТ. Словник синонімів Караванського
  4. битва — [битва] -вие, д. і м. -в'і Орфоепічний словник української мови
  5. битва — -и, ж. 1》 Бій між ворожими арміями, військовими з'єднаннями і т. ін. 2》 за що, з ким – чим і без додатка, перен. Уперта, наполеглива політична, господарська і т. ін. боротьба. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. битва — Бій Словник чужослів Павло Штепа
  7. битва — БИ́ТВА, и, ж. 1. Бій між арміями ворожих країн, їх військовими з'єднаннями і т. ін. Зібрав [Еней] і кінних, і піхотних І всіх для битви шикував (І. Котляревський); По битві копали гроби, витягали мерців з води (В. Словник української мови у 20 томах
  8. битва — див. бій Словник синонімів Вусика
  9. битва — БИ́ТВА, и, ж. 1. Бій між ворожими арміями, військовими з’єднаннями і т. ін. Зібрав [Еней] і кінних, і піхотних І всіх для битви шикував (Котл., І, 1952, 214); По битві копали гроби, витягали мерців з води (Стеф. Словник української мови в 11 томах
  10. битва — Битва, -ви ж. Битва, бой. Ой не находь, Литва, буде з нами битва. Мет. 215. Лайки — байки, битва — молитва. Ном. № 3807. Словник української мови Грінченка