благозвучний

МЕЛОДІ́ЙНИЙ (приємний для слуху), МИЛОЗВУ́ЧНИЙ, БЛАГОЗВУ́ЧНИЙ, ДОБРОЗВУ́ЧНИЙ розм.; ПРОЗО́РИЙ (високий, ніжний); МУЗИ́ЧНИЙ (який нагадує музику). Звідусюди чути мелодійний дзенькіт дійниць і дзвінке тинькання молочних цівок об їх сріблясті стінки (З. Тулуб); Головною темою їхніх розмов була перемога, марш, Прага, чиїсь милозвучні вірші (О. Гончар); Невимовно гарно було слухати цей простий, прозорий, натхненний спів (В. Собко); Музичний голос.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. благозвучний — благозву́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. благозвучний — -а, -е. Який гарно, приємно звучить; доброзвучний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. благозвучний — Милозвучний, див. мелодійний Словник чужослів Павло Штепа
  4. благозвучний — БЛАГОЗВУ́ЧНИЙ, а, е. Який гарно, приємно звучить; доброзвучний. Ніколи не сподівався, що цей благозвучний .. ботанічний термін стане своєрідним ключем до такої багатої змістом і бажаної зустрічі в недалекому майбутньому (Іван Ле); Скільки – багато як!... Словник української мови у 20 томах
  5. благозвучний — БЛАГОЗВУ́ЧНИЙ, а, е. Який гарно, приємно звучить; доброзвучний. Ніколи не сподівався, що цей благозвучний.. ботанічний термін стане своєрідним ключем до такої багатої змістом і бажаної зустрічі в недалекому майбутньому (Ле, Право.., 1957, 6). Словник української мови в 11 томах