благостиня
МИ́ЛІСТЬ (доброзичливе, привітне ставлення до когось, вияв жалості тощо), БЛАГОДА́ТЬ заст., ЗГЛЯД діал.; МИЛОСЕ́РДЯ (співчутливе ставлення до когось); БЛАГОДІЯ́ННЯ заст., БЛАГОСТИ́НЯ заст., ПРИЗВО́ЛЕННЯ заст. (добрий, милосердний учинок, добре діло). Вода світила на Дороша лагідністю, виколисувала милість до всього живого (Григорій Тютюнник); Не слід би закладати руки та ждати з неба благодаті (І. Франко); (Рябина:) Будьте ласкаві, майте згляд на мою жінку та дітей, допомагайте їм (І. Франко); (Кембль:) Милосердя до вбогих єсть повинність християнська (Леся Українка); Слава ж тобі, ченче, твоїй благостині (Словник Б. Грінченка); "Польний гетьман.. радить вам віддати замок на капітуляцію.. Реченець для розсуду й виконання цього ласкавого призволення скінчиться увечері" (М. Старицький).
Значення в інших словниках
- благостиня — благости́ня іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- благостиня — І, ж., заст. Милість, ласка, благодіяння. Отак і ти постанеш знов, поете, з майбутнього високих благостинь... (ЧТ:74); Бо зійшла на мене благостиня, обуяла мить... (ЧТ:86). Словник поетичної мови Василя Стуса
- благостиня — -і, ж., заст. Милість, ласка, благодіяння. Великий тлумачний словник сучасної мови
- благостиня — Ласка, милість Словник чужослів Павло Штепа
- благостиня — БЛАГОСТИ́НЯ, і, ж., заст. Милість, ласка, благодіяння. Слава ж тобі, чернче [ченче], твоїй благостині (Сл. Гр.); Вночі хороший дощ рясний Послав нам щедру благостиню (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
- благостиня — БЛАГОСТИ́НЯ, і, ж., заст. Милість, ласка, благодіяння. Слава ж тобі, чернче, твоїй благостині (Сл. Гр.); Вночі хороший дощ рясний Послав нам щедру благостиню (Рильський, І, 1956, 324). Словник української мови в 11 томах
- благостиня — Благостиня, -ні ж. Доброта, милость, благодѣяніе. Слава ж тобі, чернче, твоїй благостині. Чуб. V. 1167. До кого мені сховатись, де шукати благостині? К. Псал. 11. Словник української мови Грінченка