1. Словник поетичної мови Василя Стуса

благостиня

І, ж., заст. Милість, ласка, благодіяння.

Отак і ти постанеш знов, поете,

з майбутнього високих благостинь... (ЧТ:74);

Бо зійшла на мене благостиня,

обуяла мить... (ЧТ:86).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. благостиня — благости́ня іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. благостиня — -і, ж., заст. Милість, ласка, благодіяння. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. благостиня — Ласка, милість Словник чужослів Павло Штепа
  4. благостиня — БЛАГОСТИ́НЯ, і, ж., заст. Милість, ласка, благодіяння. Слава ж тобі, чернче [ченче], твоїй благостині (Сл. Гр.); Вночі хороший дощ рясний Послав нам щедру благостиню (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
  5. благостиня — МИ́ЛІСТЬ (доброзичливе, привітне ставлення до когось, вияв жалості тощо), БЛАГОДА́ТЬ заст., ЗГЛЯД діал.; МИЛОСЕ́РДЯ (співчутливе ставлення до когось); БЛАГОДІЯ́ННЯ заст., БЛАГОСТИ́НЯ заст., ПРИЗВО́ЛЕННЯ заст. (добрий, милосердний учинок, добре діло). Словник синонімів української мови
  6. благостиня — БЛАГОСТИ́НЯ, і, ж., заст. Милість, ласка, благодіяння. Слава ж тобі, чернче, твоїй благостині (Сл. Гр.); Вночі хороший дощ рясний Послав нам щедру благостиню (Рильський, І, 1956, 324). Словник української мови в 11 томах
  7. благостиня — Благостиня, -ні ж. Доброта, милость, благодѣяніе. Слава ж тобі, чернче, твоїй благостині. Чуб. V. 1167. До кого мені сховатись, де шукати благостині? К. Псал. 11. Словник української мови Грінченка