1. Словник синонімів української мови

божество

БОГ (у язичницьких, політеїстичних віруваннях — одна з надприродних істот, що керують світом), БОЖЕСТВО́, БОЖО́К розм.; НЕБОЖИ́ТЕЛЬ книжн. (перев. про богів античної міфології); БЕЗСМЕ́РТНИЙ перев. мн., книжн. (в античній міфології). — Я знав, що Бахус не твій бог, і боявся, щоб ти часом не забувся про вина, бо Бахус мій улюблений божок, сказати по щирій правді (І. Нечуй-Левицький); — Тут було знайдено і Святовид — головне божество, якому вклонялися наші пращури, і бронзовий Ярило (М. Стельмах); І по землі небожителі ходять блаженні: флейти торкається Пан, чашу підняв Діоніс (М. Рильський); Поспитавшися ради в дружини, Спільне бажання тоді Філемон одкриває безсмертним (М. Зеров).

І́ДОЛ (той, хто або те, що є предметом схиляння, захоплення, обожнення), КУМИ́Р, БОЖЕСТВО́ заст., БОЖО́К заст. Він.. був ідолом для всіх сусідських панів (І. Нечуй-Левицький); І хоча невмолимий час теж наклав на нього свою печать, Демон усе ще залишався кумиром місцевих дам (П. Кочура); (Милевський (витягає білета і подає їй):) Чим маю вмилостивити розгніване божество? (Леся Українка); — Вона зрозуміє, нарешті, підлість свого недавнього божка і викине його на смітник (В. Гжицький)

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. божество — божество́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. божество — -а, с. 1》 Те саме, що Бог. 2》 заст. Про предмет захоплення і шанування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. божество — БОЖЕСТВО́, а́, с. 1. (з великої літери). Те саме, що Бог 1. Людина – образ Божества, тому повинна прагнути краси первообразної, а вона дається тільки знищенням плоті (П. Словник української мови у 20 томах
  4. божество — 1. в християнській теології назва, вживана для окреслення натури Бога (напр., б. Христа); 2. синонім бога, шанованого в політеїстичних релігіях. Універсальний словник-енциклопедія
  5. божество — БОЖЕСТВО́, а́, с. 1. Те саме, що бог. Своїм головним божеством східні слов’яни вважали творця блискавок (Іст. УРСР, І, 1953, 36). 2. заст. Про предмет захоплення і шанування. [Милевський:] Чим маю вмилостивити розгніване божество? (Л. Укр., II, 1951, 33). Словник української мови в 11 томах
  6. божество — Божество, -ва с. Божество. К. МХ. 10. Ольга тепер здавалась йому божеством. Левиц. Пов. 284. Словник української мови Грінченка