боклаг

ФЛЯ́ГА (похідна посудина для рідини), ФЛЯ́ЖКА, БАКЛА́ГА (БОКЛА́ГА), БАКЛАГ (БОКЛА́Г), МАНІ́РКА (з кришкою, що служить за склянку). Кожен з курсантів був нав'ючений повною викладкою, з флягою, протигазом, з достатнім запасом патронів (О. Гончар); Вірочка підносила до його посинілих сухих вуст алюмінієву фляжку з поруділою болотною водою (Ю. Збанацький); В сніданок перекусили, напилися з баклаги теплої води, поїхали далі (Григорій Тютюнник); Він поклав у торбу дві товстенні книги.., папушу тютюну, вінок цибулі, книша, баклаг з оковитою (О. Ільченко); Боярські слуги від півночі звивалися, приготовляючи для гостей їду на цілий день, наповнюючи шипучим медом і яблучником подорожні боклаги (І. Франко); Він зупинився біля криниці, набрав у боклаг води, напоїв коня (О. Стороженко); Старий служивий простягає манірку, в якій збереглося трохи теплої, несмачної, але такої жаданої води (П. Кочура).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. боклаг — бо́клаг іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. боклаг — див. баклаг. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. боклаг — БОКЛА́Г див. бакла́г. Словник української мови у 20 томах
  4. боклаг — див. баклажка Словник синонімів Вусика
  5. боклаг — БО́КЛАГ див. бакла́г. Словник української мови в 11 томах
  6. боклаг — Боклаг, -га м. боклага, -ги, ж. Плоскій боченокъ. Ном. № 3004. Шух. І. 251. Потяг Охрім з двома боклагами до криниці. Кв. ум. боклажок. Словник української мови Грінченка