боклага

ФЛЯ́ГА (похідна посудина для рідини), ФЛЯ́ЖКА, БАКЛА́ГА (БОКЛА́ГА), БАКЛАГ (БОКЛА́Г), МАНІ́РКА (з кришкою, що служить за склянку). Кожен з курсантів був нав'ючений повною викладкою, з флягою, протигазом, з достатнім запасом патронів (О. Гончар); Вірочка підносила до його посинілих сухих вуст алюмінієву фляжку з поруділою болотною водою (Ю. Збанацький); В сніданок перекусили, напилися з баклаги теплої води, поїхали далі (Григорій Тютюнник); Він поклав у торбу дві товстенні книги.., папушу тютюну, вінок цибулі, книша, баклаг з оковитою (О. Ільченко); Боярські слуги від півночі звивалися, приготовляючи для гостей їду на цілий день, наповнюючи шипучим медом і яблучником подорожні боклаги (І. Франко); Він зупинився біля криниці, набрав у боклаг води, напоїв коня (О. Стороженко); Старий служивий простягає манірку, в якій збереглося трохи теплої, несмачної, але такої жаданої води (П. Кочура).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. боклага — бокла́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. боклага — див. баклага. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. боклага — БОКЛА́ГА див. бакла́га. Словник української мови у 20 томах
  4. боклага — див. баклажка Словник синонімів Вусика
  5. боклага — Бокла́га, -ги, -зі; -ла́ги, -ла́г Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. боклага — БОКЛА́ГА див. бакла́га. Словник української мови в 11 томах