1. Словник синонімів української мови

бородатий

БОРОДА́НЬ розм. (бородатий чоловік), БОРОДА́Ч розм., БОРОДА́ТИЙ розм., БОРОДА́Й розм. рідко; БОРОДА́ розм. (звичайно в звертанні). З Максимом Рильським бесідує Петро Вершигора — кінематографіст, партизан, письменник — чудесний бородань з молодими хитрими очима (Ю. Мартич); Молодь танцювала.. А згодом уже хтось і з вусачів та бородачів з силою вдаряв шапкою і ставав у коло (Ю. Збанацький); — От побачите! Накликала я і вусатих, і бородатих, і сивоволосих, і лисих, як облизаний макогін! — говорила і разом реготалась Христина (І. Нечуй-Левицький); На роботу він (купець) приймав тільки старовірів, яким був сам. Це були один в один бородаї в личаках і яскравих сорочках (Ю. Смолич); — Ей, борода, у тебе мій диск? (О. Гончар).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бородатий — борода́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. бородатий — -а, -е. Який має бороду. Бородатий анекдот перен. — старий, усім відомий анекдот, жарт. || у знач. ім. бородатий, -того, ч. Людина з бородою; бородач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бородатий — БОРОДА́ТИЙ, а, е. 1. Який має бороду. – Гей! – крикнув на хазяїна бородатого, що тут на рундуці гроші в долоні лічив, дзвякаючи. – Дайте дівці пообідати!... Словник української мови у 20 томах
  4. бородатий — борода́тий: ◊ борода́тий як цап → цап ◊ борода́тий ху́сит бородою тру́сит → хусит Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. бородатий — А, -е. Вульгарний, непристойний, низькопробний. Ціною двох бородатих анекдотів про чукчу і молдавана, більшої банки з пивом і чортопільських номерів Лілі та Марлен (режисьор, класні тьолкі во-так нужни — бабла підвалило немєряно, а трахатись ні з ким!... Словник сучасного українського сленгу
  6. бородатий — Борода́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. бородатий — БОРОДА́ТИЙ, а, е. Який має бороду. У темно-рожевій мглі, при зорях сребристих, бачив Остап тільки обличчя бородате [турка] (Вовчок, І, 1955, 334); За столом говорив бородатий селянин (Ле, Опов. Словник української мови в 11 томах
  8. бородатий — Бородатий, -а, -е 1) Бородатый. Максим старий бородатий вийшов з хати. Чуб. ІІІ. 342. 2) — та трава. раст. Andropogon ischaemum L. ЗЮЗО. I. 111. Словник української мови Грінченка