бородатий
борода́тий:
◊ борода́тий як цап → цап
◊ борода́тий ху́сит бородою тру́сит → хусит
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бородатий — борода́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- бородатий — -а, -е. Який має бороду. Бородатий анекдот перен. — старий, усім відомий анекдот, жарт. || у знач. ім. бородатий, -того, ч. Людина з бородою; бородач. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бородатий — БОРОДА́ТИЙ, а, е. 1. Який має бороду. – Гей! – крикнув на хазяїна бородатого, що тут на рундуці гроші в долоні лічив, дзвякаючи. – Дайте дівці пообідати!... Словник української мови у 20 томах
- бородатий — А, -е. Вульгарний, непристойний, низькопробний. Ціною двох бородатих анекдотів про чукчу і молдавана, більшої банки з пивом і чортопільських номерів Лілі та Марлен (режисьор, класні тьолкі во-так нужни — бабла підвалило немєряно, а трахатись ні з ким!... Словник сучасного українського сленгу
- бородатий — БОРОДА́НЬ розм. (бородатий чоловік), БОРОДА́Ч розм., БОРОДА́ТИЙ розм., БОРОДА́Й розм. рідко; БОРОДА́ розм. (звичайно в звертанні). Словник синонімів української мови
- бородатий — Борода́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- бородатий — БОРОДА́ТИЙ, а, е. Який має бороду. У темно-рожевій мглі, при зорях сребристих, бачив Остап тільки обличчя бородате [турка] (Вовчок, І, 1955, 334); За столом говорив бородатий селянин (Ле, Опов. Словник української мови в 11 томах
- бородатий — Бородатий, -а, -е 1) Бородатый. Максим старий бородатий вийшов з хати. Чуб. ІІІ. 342. 2) — та трава. раст. Andropogon ischaemum L. ЗЮЗО. I. 111. Словник української мови Грінченка