боязкий

БОЯЗКИ́Й (який легко піддається почуттю страху), БОЯЗЛИ́ВИЙ рідше, БОЯГУ́ЗЛИВИЙ зневажл., СТРАХОПУ́ДЛИВИЙ підсил. розм., СТРАХОПУ́ДНИЙ підсил. розм.; ЛЯКЛИ́ВИЙ, ПОЛОХЛИ́ВИЙ підсил. (який постійно лякається); ТРЕМТЛИ́ВИЙ поет., ТРЕ́ПЕТНИЙ поет., ХАРАПУ́ДЛИВИЙ розм. (звичайно про тварин — який легко лякається, відчуває страх перед найменшою небезпекою); НЕСМІ́ЛИ́ВИЙ, НЕСМІ́ЛИЙ (не впевнений у собі, у своїх силах, боязкий і нерішучий); МАЛОДУ́ШНИЙ, ЛЕГКОДУ́ХИЙ (який пасує, відступає перед труднощами, небезпекою, не має мужності виступити з рішучим вчинком). — Вчора прибув сюди з Сенчі пан Суфщинський з жінкою та з дітьми. Панок боязкий, а його жінка ще полохливіша: бояться обоє тут зоставатись (І. Нечуй-Левицький); Олесю наче хто підмінив. До цього відлюдкувата, мовчазна, боязлива, вона поволі відтавала, вперше за все своє коротеньке життя обласкана братом (А. Дімаров); Таких себелюбних, запопадливих і боягузливих (як Долгін) Нерчин зустрічав (Н. Рибак); Біжить лякливий ворог, лишаючи на темному шляху людей, гармати, танки, кулемети (Л. Первомайський); Дехто з наших уже бачив лісника зблизька і вважає, що він несимпатичний, полохливий, обережний (П. Автомонов); — Не хвилюйся, моя трепетна лань, — лагідно озвався (батько до матері) (Є. Кравченко); — Подумавши, — сам зрозумієш, що вибраний мною спосіб — єдиний; показати самого себе перед Ольгою малодушним, несправедливим, мізерним боягузом (П. Колесник); — А що... що, коли мені там (у лікарні) скажуть: "Надто пізно, тепер уже ніщо не допоможе.."? — Шуро, — сказав батько, — невже ти така легкодуха? (О. Донченко). — Пор. зля́каний.

БОЯЗКИ́Й (властивий боязкій людині, який виражає страх), БОЯЗЛИ́ВИЙ рідше, БОЯГУ́ЗЛИВИЙ зневажл.; ЗА́ЯЧИЙ зневажл. (перев. у складі деяких стійких словосполучень); ЛЯКЛИ́ВИЙ, ПОЛОХЛИ́ВИЙ підсил. (сповнений страху, переляку); НЕСМІ́ЛИ́ВИЙ, НЕСМІ́ЛИЙ (властивий несміливій людині); МАЛОДУ́ШНИЙ (властивий малодушній людині). Загальне мовчання. Один тільки голос почувся з юрби, боязкий, невпевнений: — Страшно армії, сам казав... (О. Довженко); Уляна крадькома переводила свій боязливий погляд з дитини на його (Федора), і серце її замирало (Панас Мирний); Вона так багато пережила за ці кілька годин. На зборах її образив Масло, потім ці хулігани, боягузлива втеча Любчика (А. Хижняк); (Дон Жуан:) Ей, Сганарелю, набрався ти тут заячого духу! (Леся Українка); Але їхнє (бандитів) зухвальство було якимось настороженим, лякливим, як у вовків, що, забравшись вночі до кошари, кожної хвилі чекають появи людей (Ю. Бедзик); Вона побачила в його очах не гнів і злобу, а полохливий відблиск чи то страху, чи болю (М. Стельмах). — На тих, хто хлипав голосно, Іван Бриль грізно гримав — за малодушне співчування люмпеновіархаровцеві, дезорганізаторові пролетарської єдності (Ю. Смолич).

ЗЛЯ́КАНИЙ прикм. (охоплений ляком, страхом), НАЛЯ́КАНИЙ, ПЕРЕЛЯ́КАНИЙ, ЛЯ́КАНИЙ, НАПОЛО́ХАНИЙ підсил., СПОЛО́ХАНИЙ (СПОЛО́ШЕНИЙ) підсил., ПЕРЕПОЛО́ХАНИЙ (ПЕРЕПОЛО́ШЕНИЙ) підсил., НАСТРА́ХАНИЙ підсил., НАЖА́ХАНИЙ підсил., ПЕРЕСТРА́ШЕНИЙ підсил. розм., СХАРАПУ́ДЖЕНИЙ підсил. розм., ПЕРЕПУ́ДЖЕНИЙ діал. Злякані люди вибігали з хат та благали, щоб він замовк (М. Коцюбинський); Налякані пасажири кілька секунд мовчали (М. Трублаїні); До переляканих хлоп'ят спустилась кремезна людина (Ю. Збанацький); Біжать (люди) між деревами з відрами, з сокирами — заспані, неодягнені, лякані (С. Васильченко); Виють вночі наполохані собаки (А. Головко); Соломія сиділа перестрашена та прислухалася, про що шепче морок (М. Коцюбинський); Повз них бігли схарапуджені есесівці, деякі чіплялися на підніжки (П. Загребельний). — Пор. 1. боязки́й.