боязкий
БОЯЗКИ́Й, а́, е́.
1. Який усього боїться; несміливий, полохливий, лякливий.
Вчувши клекіт [орла], в комишах Ховалась боязкая птиця (Я. Щоголів);
Я стала дівка на порі, хоть боязка, похила й тиха (І. Франко);
Змучені тим, що бачили.., жінки мали вже силу духу, вони стали полохливі й боязкі (М. Грушевський);
На людях неговірка [Тетяна], навіть трохи боязка (Яків Баш);
Діти із заниженою самооцінкою, як правило, нерішучі, боязкі (з наук.-попул. літ.);
* Образно. І впивалася [Галя] щастям, хоч полохливим, боязким, а все-таки щастям... (Панас Мирний);
День непевний, тремтячий встає, боязкий (Леся Українка).
2. Власт. несміливій людині.
Хто б тепер пізнав Яся з тими дитячими ласкавими очима, з боязкою, несміливою ходою! (І. Нечуй-Левицький);
Нам, з нашим холодним і боязким розумом майже невтямки, як може людина так беззастережно піддатися владі ідеї, апостолом якої виступає (з наук. літ.);
* Образно. Довгі години Софія чекала чоловіка з тремтінням і боязкою надією в серці (П. Козланюк);
// Який виражає боязкість.
Нецікава стала Тетяна: і погляд боязкий, і мова тихіша, ніби й сама понижчала, з лиця спала (С. Васильченко);
У батька на устах застигла запобіглива боязка усмішка (Р. Іваничук).
◇ (1) Не з боязки́х – сміливий.
Та я не з боязких, нівроку, У жилах кров, а не окріп (А. Малишко).
Значення в інших словниках
- боязкий — боязки́й прикметник Орфографічний словник української мови
- боязкий — Несміливий, полохливий, лякливий, легкодухий, слабодухий, ок. оглядистий, страшкий, с. боягузливий, о. із страхом у серці; (крок) нерішучий. Словник синонімів Караванського
- боязкий — -а, -е. 1》 Який усього боїться; несміливий, полохливий, лякливий. Не з боязких — не лякливий, сміливий. 2》 Власт. несміливій людині, який має ознаки боязкості, несміливості. || Який виражає боязкість; пройнятий страхом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- боязкий — I боягуз, боягузливий, боягузкуватий, боязкуватий, боязливий , боязний, боюн, варівкий (діал.), гріхобоязливий, жахляк, заляканий, легкодух, легкодухий, лякливий, лячливий, наляканий, насторожений, нашорошений, несміливий, несмілий, обережненький... Словник синонімів Вусика
- боязкий — не (з) полохли́вого (лякли́вого, боязко́го і т. ін.) деся́тка (ро́ду). Хоробрий, сміливий, небоязкий. — Хлопець не полохливого десятка. А що поранило його, це ж не його провина (А. Фразеологічний словник української мови
- боязкий — БОЯЗКИ́Й (який легко піддається почуттю страху), БОЯЗЛИ́ВИЙ рідше, БОЯГУ́ЗЛИВИЙ зневажл., СТРАХОПУ́ДЛИВИЙ підсил. розм., СТРАХОПУ́ДНИЙ підсил. розм.; ЛЯКЛИ́ВИЙ, ПОЛОХЛИ́ВИЙ підсил. (який постійно лякається); ТРЕМТЛИ́ВИЙ поет., ТРЕ́ПЕТНИЙ поет. Словник синонімів української мови
- боязкий — Боязки́й, -ка́, -ке́; -кі́, -ки́х Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- боязкий — БОЯЗКИ́Й, а́, е́. 1. Який усього боїться; несміливий, полохливий, лякливий. Вчувши клекіт [орла], в комишах Ховалась боязкая птиця (Щог., Поезії, 1958, 376); Я стала дівка на порі, хоть боязка, похила й тиха (Фр. Словник української мови в 11 томах