1. Словник української мови у 20 томах

боягузький

БОЯГУ́ЗЬКИЙ, а, е.

Власт. боягузові.

Голова МЗС Нової Зеландії відзначив у своїй заяві, що ніякі причини не можуть виправдати боягузьку атаку (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. боягузький — боягу́зький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. боягузький — -а, -е. Власт. боягузові. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. боягузький — Боягу́зький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)